ЗЕМЛЯЧКА Розалія Самійлівна (справжнє прізв. — Залкінд; парт. псевдоніми — Самойлова, Демон, Осипів; 01.04(20.03).1876— 21.01.1947) — професіональна революціонерка, парт. і держ. діячка СРСР. Н. в м. Київ. Від 1896 — чл. РСДРП—ВКП(б). Працювала в с.-д. орг-ції у Києві, чл. місц. к-ту РСДРП. 1898 заарештована й 2,5 року перебувала в тюрмі. По виході з тюрми 1901 працювала агентом «Искры» в Одесі та Катеринославі (нині м. Дніпропетровськ). 1903 брала участь у роботі II з’їзду РСДРП від Одес. орг-ції. Восени 1903 була кооптована в чл. ЦК РСДРП(б). Від лют. 1917 — секретар Моск. к-ту РСДРП(б). У серп. 1918 відряджена до м. Орша (нині місто Вітебської обл., Білорусь) для організації пересування військ. частин Червоної армії (див. Радянська армія) на Сх. фронт. Від верес. 1918 — комісар Північнодвінської стрілец. бригади Сх.
фронту. В січ.—лип. 1919 — начальник політ. від. 8-ї армії. В жовт. 1919 — листоп. 1920 — нач. політ. від. 13-ї армії. Після захоплення Крим. п-ова військами РСЧА в листоп. 1920 призначена секретарем Крим. обкому РКП(б). Вирізнялася особливою жорстокістю, була організатором звірячих каральних акцій і масових розстрілів жителів Криму наприкінці 1920 — поч. 1921. В лют. 1921 відкликана з Крим. пова. Від 1924 — чл. Центр. контрольної комісії РКП(б), з 1934 — чл. Комісії рад. контролю, з 1939 — чл. ЦК ВКП(б). 1939—43 — заст. голови РНК СРСР, голова комісії. Згодом голова Комісії парт. контролю при ЦК ВКП(б). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Нагороджена 2-ма орденами Леніна та орденом Червоного Прапора. П. у м. Москва. Урна з її прахом похована на Красній площі в стіні Моск. Кремля.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗЕМЛЯЧКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
