ЗАХАРКО Іван (1851—25.09. 1919) — актор та режисер, фундатор напівпрофесійних укр. театрів на Буковині. Н. в м. Львів. Там само здобув професію поліграфіста. Брав участь у виставах Львів. театрів. Працював у Чернів. друкарні. 1900 заснував драм. гурток укр. ремісників «Зоря» (1900) та «Руський селянський театр» (1905) для плекання укр. мови в Буковині. Як режисер та актор прославився виставами «Сватання на Гончарівці» Г.Квітки-Основ’яненка, «Сто тисяч» І.Карпенка-Карого, «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського, «Довбуш» Ю.Федьковича та ін. П. у м. Чернівці. Літ.: Демочко К. Мистецька Буковина. К., 1968; Павлюк О.М. Буковина. Визначні постаті 1774—1918: біографічний довідник. Чернівці, 2000. О.Д. Огуй.
ступальної операції 1943, КорсуньШевченківської операції 1944, Умансько-Ботошанської наступальної операції 1944 та ін. операцій. За зразкове виконання завдань командування з кер-ва операціями проти гітлерівців і япон. мілітаристів 8 верес. 1945 З. присвоєно звання Героя Рад. Союзу. Від 1945 — нач. Військ. акад. Генштабу, заст. нач. Генштабу, гол. інспектор Рад. армії, головнокоманд. Групи рад. військ у Німеччині. 1960—63, 1964—71 — нач. Генштабу і 1-й заст. міністра оборони СРСР. Від 1971 — у Групі ген. інспекторів. 22 верес. 1971 за заслуги в буд-ві та зміцненні ЗС СРСР нагороджений другою медаллю «Золота Зірка». П. у м. Москва. Похований на Красній площі біля Кремлівської стіни. Тв.: О научном подходе к руководству войсками. М., 1967. Літ.: Грязнов Б.З. Маршал Захаров. М., 1979; Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в двух томах, т. 1. М., 1987. О.В. Буцько.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАХАРКО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
