ЗАТИРКЕВИЧІ — кілька козац.старшинських родів. Найвідомішим є козац.-старшинський, згодом — дворянський рід, що походить від Дмитра Нестеренка (р. н. невід. — 1708) — батуринського сотника (1691—1708), прихильника гетьмана І.Мазепи. 1708 під час облоги Батурина рос. військами був одним з керівників оборони міста. Після падіння Батурина захоплений та страчений за наказом кн. О.Меншикова. Його нащадки посідали уряди (посади) військових товаришів і бунчукових товаришів. До цього роду належить Михайло Дмитрович (1831—93) — історик і правник, проф. Ніжинського ліцею (1859—75), автор праці «О
Затиркевич М. «О вліяніи борьбы между народами и сословіями на образованіе строя русскаго государства въ домонгольскій періодъ». Москва, 1874. Титульний аркуш.
вліяніи борьбы между народами и сословіями на образованіе строя русскаго государства въ домонгольскій періодъ» (1874). Рід внесено до 2-ї та 3-ї ч. Родовідних книг Черніг. губ. З ін. роду З. походить Юрій — чернігівський полковий суддя (1698—1707) та чернігівський наказний полковник (1704), який 1707 прийняв чернечий постриг під ім’ям Гедеон у Чернігівському Свято-Троїцькому Іллінському монастирі. Цей рід швидко згас. Літ.: Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 2. К., 1910. В.В. Томазов.
менко-денщик» Г.Квітки-Основ’яненка), Стеха («Назар Стодоля» Т.Шевченка), Хівря, Секлета («Сорочинський ярмарок», «За двома зайцями» М.Старицького), Пошльопкіна («Ревізор» М.Гоголя) та ін. П. у м. Ромни. Літ.: Слово про Ганну Затиркевич-Карпинську. К., 1966; Дібровенко М. Г.П. Затиркевич-Карпинська: Нарис про життя і творчість. К., 1956; Корифеї українського театру: Матеріали про діяльність театру корифеїв. К., 1982. Т.І. Лазанська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАТИРКЕВИЧІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
