ЗАПОРІЗЬКИЙ КОРПУС АРМІЇ УНР — військ. з’єднання Армії Української Народної Республіки. Ств. в Харкові в берез.— квіт. 1918 на базі Запорізької дивізії Армії УНР (командир — ген.майор О.Натієв). Чисельність — 22—23 тис. осіб. До складу З.к. Армії УНР входили: 1-й Запоріз. ім. гетьмана П.Дорошенка піх. полк (командир — полк. О.Загродський); 2-й Запоріз. піх. полк (полк. П.Болбочан); 3-й Запоріз. ім. гетьмана Б.Хмельницького піх. полк (полк. О.Шаповал; див. Богданівський полк); 3-й Гайдамацький піх. полк (полк. В.Сікевич); 1-й Запоріз. ім. кошового К.Гордієнка полк кінних гайдамаків (полк. В.Петрів; див. Гайдамацький імені Костя Гордієнка полк); 1-й Запоріз. гарматний полк (полк. О.Парфенів); 1-й Запоріз. інженерний полк (полк. О.Козьма); 1-й Запоріз. автопанцерний дивізіон (сотник О.Болдирів); Запоріз. кінно-гірський гарматний дивізіон (полк. О.Алмазов); Запоріз. повітряноплавна ескадра (полк. М.Баранів). Піх. полки складали 1-шу д-зію і з часом мали зі свого складу виділити 2-гу д-зію, командиром якої був призначений полк. П.Болбочан (із збереженням посади командира 2-го Запоріз. полку). В квіт. 1918 на базі З.к. Армії УНР було сформовано Крим. групу військ (полк. П.Болбочан) для звільнення Криму і Донец. групу
військ (полк. В.Сікевич) — для звільнення Донбасу. У добу Української Держави частини З.к. Армії УНР були зведені в бригаду, в серп. 1918 розгорнуту в Окрему Запоріз. д-зію, що охороняла пн.-сх. кордони України. Під час протигетьманського повстання 1918 д-зія перейшла на бік Директорії УНР. У листоп.—груд. 1918 на базі д-зії відновлений З.к. Армії УНР, командиром призначений команд. військ УНР на Лівобережній Україні полк. П.Болбочан. Під час боїв із більшовицькими військами навесні 1919 З.к. Армії УНР під командуванням отамана корпусу О.Волоха (згодом — полк. І.Дубового) був відрізаний від решти армії і 16 квіт. перейшов на тер. Румунії. Після повернення до України в трав. 1919 частини корпусу були реорганізовані в Запоріз. групу Армії УНР на чолі з полк. В.Сальським (згодом — ген.-полковником М.Омеляновичем-Павленком). Запорожці брали участь у поході на Київ (1919), Першому Зимовому поході Армії УНР 1919— 1920. По закінченні останнього частини запорожців були зведені в 1-шу Запоріз. стрілец. д-зію (ген.-хорунжий А.Гулий-Гуленко, згодом — ген.-хорунжий Г.Базильський). У ході заг. відступу Армії УНР частини д-зії відійшли 21 листоп. 1920 за р. Збруч (прит. Дністра), де вояки були інтерновані. Літ.: Петрів В. Спомини з часів української революції (1917—1921), ч. 1. Львів, 1927; Монкевич Б. Слідами новітніх запорожців. Львів, 1928; Удовиченко О.І. Україна у війні за державність: Історія організації і бойових дій українських збройних сил 1917— 1921. К., 1995; Історія українського війська. Львів, 1996; Петрів В. Військово-історичні праці. Спомини. К., 2002. А.О. Буравченков.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАПОРІЗЬКИЙ КОРПУС АРМІЇ УНР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
