ЗАКОН ПРО ДЕРЖАВНУ НАРОДНУ РАДУ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 1920
ЗАКОН ПРО ДЕРЖАВНУ НАРОДНУ РАДУ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 1920 (закон про ДНР) — останній законотворчий акт Директорії УНР. Прийнятий Радою народних міністрів Української Народної Республіки, затверджений С.Петлюрою 12 листоп. 1920. Визначав порядок скликання та повноваження Держ. нар. ради (ДНР) — тимчасового законодавчого органу, що мав функціонувати до скликання парламенту. Склад ДНР формувався з обраних до
212 ЗАКОН
ДНР на річний термін представників населення, політ., громад., наук., професійних і кооп. орг-цій та установ. До компетенції ДНР входило вироблення законопроектів, вирішення бюджетних питань, здійснення контролю над діяльністю уряду, розгляд і затвердження міжнар. угод. Рада нар. міністрів або окремі міністри в разі висловлення їм недовіри ДНР мали йти у відставку. 3 лют. 1921 на основі положень закону про ДНР у м. Тарнув (Польща) було утворено Раду Республіки. До її складу входило 67 депутатів, які представляли укр. політ. партії, профспілкові та культ.-освіт. орг-ції. Голова Ради — І.Фещенко-Чопівський. Припинила існування 5 серп. 1921. Літ.: Косик В. Зовнішня політика Симона Петлюри. В кн.: Симон Петлюра: Збірник студійно-наукової конференції в Парижі (травень 1976). Статті, замітки, матеріали. Мюнхен— Париж, 1980; Конституційні акти України. 1917—1920: Невідомі конституції України. К., 1992. А.П. Гриценко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАКОН ПРО ДЕРЖАВНУ НАРОДНУ РАДУ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 1920» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
