ЗАКЛИНСЬКИЙ Олексій Онуфрійович (27.03.1819—26.03.1891) — греко-катол. священик, поет і композитор, депутат Галицького крайового сейму 1870—76 та австрійс. парламенту (рейхстагу) 1873—79. Н. в с. Озеряни (нині село Тлумацького р-ну ІваноФранк. обл.). Закінчив Львів. духовну семінарію (1848), навч. на юрид. ф-ті Віденського ун-ту. 1853 висвячений на священика. 1848 — чл. Головної руської ради, учасник Слов’янського з’їзду 1848 у Празі; брав участь у засіданнях австрійс. парламенту 1848—49 як перекладач. Спочатку був помічником пароха Чернівців, згодом — адміністратором кількох парохій у Східній Галичині, від 1865 — незмінний парох Старих Богородчан (нині смт Богородчани). Залишив колоритні спогади, зокрема про рейхстаг 1848—49, Слов’ян. з’їзд у Празі та чеське повстання 1848 («Записки пароха Старих Богородчан». Торонто, 1960; 1-ше вид. — Львів, 1890), де вмістив свої вірші з власною музикою («Там, де Чорна гора», хорова обробка С.Людкевича, Ю.Федькович переклав цей твір нім. мовою; «Кажуть мені люде, що мій друг живе», «Щоб я крила мав»). Матеріали З. використав І.Франко для розвідки «Азбучна війна в Галичині 1859 р.» (1913). Належав до угруповання старорусинів. П. у м-ку Богородчани. Тв.: Там, де Чорна гора. В кн.: Пісні та романси українських поетів, т. 2. К., 1956. Літ.: Качкан В. Незнищенне древо Заклинських. «Дзвін», 1994, № 4; Якимович Б. «Шашкевичіана. Нова серія», Львів—Вінніпеґ, 2000, № 3—4. Г.П. Герасимова, І.П. Чорновол.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Заклинський Олексій Онуфрійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
