ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ — адм.-тер. одиниця в складі України. Утворена 22 січ. 1946. Розташов. на пд. зх. України. На пн. межує з Львівською областю, на пн. сх. і сх. — з Івано-Франківською областю, на пд. проходить держ. кордон з Румунією, на пд. зх. — з Угорщиною, на зх. — зі Словаччиною, на пн. зх. — з Польщею. Тер. — 12,8 тис. км2 (2,1 % тер. України). Нас. 1251,1 тис. осіб (1 січ. 2004). Міськ. нас. — 37 %. Центр — м. Ужгород. В області — 13 р-нів, 10 міст, 20 с-щ міськ. типу, 306 сільс. рад, 579 сільс. населених пунктів. За нац. складом нас. українці складають 80,5 %. Специфічне прикордонне розташування й особливості істор. розвитку тер. зумовлюють
200 ЗАКАРПАТСЬКА
наявність у нац. складі нас. З.о. значних етнічних груп — угор. (12,1 % угорців) і румун. (2,6 % румунів). На тер. поблизу кордону з Угорщиною частка угорців становить 50 %. Росіян в області — 2,5 %, зх. її ч. є ареалом розселення циган. Серед ін. національностей — словаки, білоруси, німці. Статус істор. населених місць мають міста: Ужгород, Берегове, Виноградів, Іршава, Мукачеве, Перечин, Рахів, Свалява, Тячів, Хуст; с-ща міськ. типу: Буштино, Великий Березний, Вилок, Воловець, Королево, Міжгір’я, Солотвино, Тересва і Чинадійово. Область розташов. в межах Українських Карпат і Закарпатської низовини. Бл. 80 % її тер. зайнято гірськими хребтами, міжгірними улоговинами і долинами. На межі з Івано-Франк. обл. знаходиться найвища вершина України — г. Говерла (2061 м). В області — значні поклади кам’яної солі, туфів, доломітів; джерела мінеральних вод. Клімат — помірно континентальний, для Закарп. низовини характерні коротка і м’яка зима, тепле літо, у гірській ч. Карпат
зима холодна, літо нетривале й прохолодне. На тер. області — 152 річки завдовжки понад 10 км кожна, всі належать до бас. Тиси (прит. Дунаю), найбільші — Тересва, Теребля, Латориця, Уж. Велика кількість озер (найбільше — Синевир), водосховищ. Майже 50 % тер. зайнято лісами. Історія Закарпаття, як і ін. укр. земель, насичена багатьма подіями (про минуле цього краю від давніх часів до утворення З.о. див. Закарпатська Україна). З.о. утворена у складі УРСР 1946. Спочатку вона складалася з 13 округ, які 1953 були перетворені на р-ни. З.о. — найменш урбанізований регіон України, характеризується аграрно-індустріальною спеціалізацією госп-ва та розвиненим рекреаційним комплексом. У соляних шахтах тут знаходиться унікальний лікувальний заклад, його палати розташов. глибоко під землею (смт Солотвино Тячівського р-ну). Осн. галузі пром-сті — лісова, деревообробна, маш.-буд., легка.
В області народилися: історик, церк. діяч І.Базилович, президент Карпатської України А.Волошин, художники Й.Бокшай, А.Ерделі, М.Мункачі, письменник І.Чендей. Осн. архіт. пам’ятки: Ужгородський замок (10—16 ст.), Горянська церква-ротонда Святого Миколая (13 ст.), Невицький замок (13 ст.), Хрестовоздвиженський кафедральний собор (1646; усі в Ужгороді), замок «Паланок» (14—17 ст.; див. Мукачівський замок), палац «Білий будинок» (15—18 ст., обидва у Мукачевому), готичний костел (15 ст., Берегове).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
