ЗАЙЦЕВ Василь Олександрович (10.01.1911—19.05.1961) — військ. льотчик, полковник (1946). Двічі Герой Рад. Союзу (1942, 1943). Н. в с. Семибратське (нині село Моск. обл., РФ). Закінчив Луган. військ. авіац. шк. пілотів (1933), курси вдосконалення командирів ланок (1936). Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 — командир ескадрильї, штурман, заст. командира винищувального авіаполку, командир 5-го гвард. винищувального авіаполку (1942—44), заст. командира винищувальної авіад-зії (1944—45) на Зх., Калінінському, Донському фронтах, Південно-Західному фронті, Першому Українському фронті, Другому Українському фронті та Третьому Українському фронті. Здійснив 427 бойових вильотів, особисто збив 34 і в складі групи — 19 літаків противника. Від 1946 — у запасі. П. у м. Коломна (Моск. обл., РФ). Літ.: Бесстрашный рыцарь неба. В кн.: Кузовкин А.И., Макаров А.И. Золотое созвездие коломенцев. М., 1976; Великая Отечественная война 1941— 1945: Энциклопедия. М., 1985; Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь, т. 1. М., 1987. Л.М. Хойнацька.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Зайцев Василь Олександрович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
