ЗАБЛОЦЬКІ-ДЕСЯТОВСЬКІ — шляхетський, згодом козац.старшинський та дворянський рід герба «Бялиня». Згідно з родинною легендою походить від Григорія Заблоцького-Десятовського, ген. возного (див. Возний) Люблінського коронного трибуналу (поч. 17 ст.). Наприкінці 17 ст. його нащадки оселилися в Гетьманщині та обіймали старшинські уряди (посади). З цього роду по-
Заблоцький-Десятовський А. «Графъ П.Д. Киселевъ и его время». СанктПетербург, 1882. Т. 1. Титульний аркуш.
ходить Михайло Парфенович (1805—58) — статистик і економіст, автор низки праць, серед яких фундаментальне дослідження «Историческое исследование о ценностях в древней России» (Санкт-Петербург, 1854). Він співробітничав у «Петербургских ведомостях» та «Экономическом указателе», ред. одного з перших вид. Рос. геогр. т-ва «Сборник статистических сведений о России» (С.-Петербург, 1851). Його брат Андрій Парфенович (1807— 81) — економіст, журналіст, держ. і освіт. діяч. Соратник графа П.Кисельова, прибічник ідеї скасування кріпацтва. Разом з кн. В.Одоєвським 1843 заснував серію книжок для просвітництва селянства. Редагував «Земледельческую газету» (1853—59). Автор багатьох праць, присвячених проблемам фінансів, статистики, землеробства, серед яких найзначніші: «Статистическое обозрение Петербурга» (С.-Петербург, 1833), «Обозрение государственных доходов России» (С.Петербург, 1868), «Финансовое управление и финансы Пруссии» (С.-Петербург, 1871), «Граф П.Д. Киселев и его время» (С.Петербург, 1882). З 1859 — статссекретар в Департаменті законів Держ. ради Російської імперії, з 1875 — члени Державної ради. Молодший з братів — Павло
Парфенович (1814—82) — хірург, автор праць з суд. медицини, хірургії, проф. Медико-хірургічної академії (С.-Петербург), засновник хірургічного музею при академії. Рід З.-Д. внесений до 2-ї ч. Родовідної книги Чернігівської губернії. Літ.: Лукомский В.К., Модзалевский В.Л. Малороссийский гербовник. К., 1993. В.В. Томазов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАБЛОЦЬКІ-ДЕСЯТОВСЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
