ЗАБІЛИ — козац.-старшинський, згодом дворянський рід в Україні 2-ї пол. 17 — поч. 19 ст. герба «Остоя» з відміною. Засн. роду — Петро Михайлович (див. П.М.Забіла). Його брат Костянтин Михайлович — реєстровий козак (1649—54) та борзнянський городовий отаман (1664, 1680, 1683). Загалом сотенне і міське управління у Борзні зосереджувалося переважно в руках З. Зокрема, борзнянськими сотниками були: Петро Михайлович (1654— 61), Тарас Петрович (1669—72), Степан Петрович (1674—77), Василь Петрович (1680, 1683), Юрій Тарасович (1690), Михайло Тарасович (1710—27), Пантелеймон Михайлович (1729—60), Карпо Михайлович (1773—74). До роду З. також належали Тимофій Костянтинович — прохорівський сотник (1701—04), борзнянський городовий отаман (1712); Володимир Пантелеймонович — дівицький сотник (1767, 1778, 1782). З. обіймали посади полкових урядовців та ген. старшини. Так, Михайло Тарасович був ніжин. полковим осавулом (1698— 1708), полковим писарем (1708— 10), полковим суддею (1727—29), генеральним суддею (1729—30); Юрій Тарасович — ніжин. полковим хорунжим (1695, 1702); Степан Петрович — ніжин. полковником (1687—94), генеральним хорунжим (1678—83)
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАБІЛИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
