ЗАБІЛА Іван Іванович (бл. 1693— 1750-ті рр.) — історик, генеалог. Походив із козац.-старшинського роду Забіл. Навч. в Київ. акад. (див. Києво-Могилянська академія). Значковий товариш (1713), бунчуковий товариш (1727), хорунжий Генеральної військової канцелярії (1731—35). Мешкав у маєтку в с. Обтове Коропської сотні Ніжинського полку (нині село Кролевецького р-ну Сум. обл.). Мав власну б-ку, зберігав фамільний архів, займався генеалогією. Наприкінці 1740 — поч.
182 ЗАБІЛА
1750-х рр. упорядкував хроніку, до якої увійшли окремі розділи київ. «Синопсису», скорочений текст «Короткого опису Малоросії», а також оригінальні відомості про події 1734—40 (див. Гайдамацький рух). Хроніку проілюстровано портретами князів Бориса і Гліба, гетьманів П.Конашевича-Сагайдачного, Ю.Хмельницького, Д.Апостола, рос. імп. Петра І, польс. короля Яна ІІІ Собеського. Хроніка З. входить до рукописного збірника, що зберігається в Чернігівському історичному музеї ім. В.Тарновського. Літ.: Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 2. К., 1910; Його ж. Дело об увольнении Ивана Забилы от уряда хорунжого Генеральной войсковой канцелярии (1734— 1735 гг.). «Труды Черниговской губернской ученой архивной комиссии». 1915, вып. 11; Коваленко О.Б. Хроніка Івана Забіли про події 30— 40-х рр. XVIII ст. в Гетьманщині. В кн.: Україна в Центрально-Східній Європі: Студії з історії XI—XVIII століть. К., 2000. О.Б. Коваленко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Забіла Іван Іванович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
