ЖУРМАНИ — козац.-старшинський рід, що походить від Дмитра Журмана (р.н. невід. — до 1714), стародубського полкового осавула (1669, 1672), обозного (1688—1702) і наказного полковника (1705, 1706). Через перебування у турец. полоні отримав прізвисько Турчанко (Турчиненко). Його онук — Василь Матвійович (р.н. невід. — до 1729) — був значковим товаришем Стародубського полку, від шлюбу з дочкою почепівського сотника Єфросинією Іванівною Губчиц (1693—1765) мав сина Іллю Васильовича (р.н. невід. — 1783) — генерального суддю (1756—82) та губернатора Новгород-Сіверського намісництва (1782—83), дійсного статського радника (1783). Одружений на родичці графів Розумовських Гафії Давидівні Стрешенцевій, Ілля Васильович був близькою до гетьмана К.Розумовського людиною, не раз виконував його доручення, в т. ч. був посланцем до Москви (1750, 1751). Ілля Васильович нащадків не залишив і на ньому рід згас. Літ.: Лазаревский А.М. Описание старой Малороссии, т. 1. К., 1888; Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 2. К., 1910. В.В. Томазов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЖУРМАНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
