«ЖИТІЄ СТЕФАНА СУРОЗЬКОГО» — візант. агіографічний твір (див. Агіографія) 9 ст. Відомі грец. текст і давньорус. пер. Містить розповідь про похід рус. раті на Крим, що відбувся на межі 8 і 9 ст. У житії сказано, що на крим. узбережжя напала рус. рать начебто з Новгорода Великого (якого тоді ще не існувало) під проводом кн. Бравліна і завоювала його від м. Херсонес Таврійський до м. Керч. З великою силою князь прийшов до м. Сурож (нині м. Судак) і після 10-денної облоги увійшов до міста, зламавши залізні ворота. Руси почали грабувати місто, а Бравлін спробував заволодіти багатствами місц. храму, та біля гробниці св. Стефана його вразила дивна недуга: «Обратися лице его назад». Тоді князь наказав своїм воїнам припинити грабунки, повернути сурожанам усе відібране в них добро і відпустити полонених. Лише по тому обличчя князя набуло нормального положення. Далі відбулося хрещення Бравліна, яке здійснив наступник св. Стефана на сурозькій єпископській кафедрі — Філарет. Імовірно, відступ русів став результатом угоди, укладеної поміж Бравліном і місц. владою. Вид.: Васильевский В.Г. Житие краткое св. Стефана Сурожского (тексты греческий и русский). В кн.: Васильевский В.Г. Труды, т. 3. Пг., 1915. Літ.: Сахаров А.Н. Дипломатия Древней Руси: IX — первая половина Х вв. М., 1980. М.Ф. Котляр.
Житомир. СпасоПреображенський собор. Архітектори К. Рохау, Е. Жибер, В. Шаламов. Фото кінця 20 ст.
шов. на берегах р. Тетерів та її прит. Кам’янка (бас. Дніпра). Залізничний вузол. Аеропорт. Нас. 280,1 тис. осіб (2004). Час заснування Ж. достеменно невід. У межах міста збереглися залишки давньорус. городища 11—13 ст. Перші писемні свідчення про Ж. з’являються лише за литов. доби: 1320 захоплений литовцями, а 1362 остаточно входить до складу Великого князівства Литовського разом з Київським князівством. Наприкінці 14 ст. місто під назвою «Житомель» згадується в «Списку руських міст, далеких і близьких». У цей час у Ж. будується замок, який стає форпостом на прикордонні з татарами. Останні пустошили місто 1399, 1469, 1482. Магдебурзьке право Ж. отримав 1444. Після перетворення 1471 Київ.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ЖИТІЄ СТЕФАНА СУРОЗЬКОГО»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
