ЖИЛА Володимир Іванович (25. 06.1919—16.11.2004) — учений, літературознавець, педагог, політ. діяч. Н. в м. Збараж. Після закінчення нар. школи (1930) і польс. г-зії (1938) поступив на правничий ф-т Львів. ун-ту, звідки в трав. 1941 покликаний до Червоної армії (див. Радянська армія). Після початку Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 в лип. 1941 опинився в нім. полоні. Перебуваючи на примусових роботах у Німеччині, випускав і розповсюджував серед українців журнали «Україна» (1943—45) і «Вояцька Слава» (1944—45). Перебравшись у берез. 1945 до Чехословаччини, був політвихователем парашутної бригади Укр. нац. армії. Після закінчення війни працював у м. Філлах (Австрія) у переселенських таборах, де редагував газ. «Українські вісті». У серп. 1947 з родиною виїхав у Бразилію, м. Сан-Пауло. Тут, працюючи на буд. і харчових підпр-вах, випускав час. «Наша думка», організував укр. т-во «Соборність». У квіт. 1952 оселився в Монреалі (Канада). Викладав у середніх школах хімію, фізику, історію й географію. 1959 закінчив мат.-природничий, а 1962 — філол. ф-ти Манітобського ун-ту. 1963 переїхав на постійне проживання до США, штат Техас. Викладав рос. та нім. мови в ун-тах міст Лаббок та Остін. 1967 отримав ступінь д-ра філософії в Українському вільному уні-
верситеті (Мюнхен), 1968 — звання проф. в ун-ті м. Лаббок. Ж. організував 20 міжнар. симпозіумів з питань порівняльної літ., був ред. перших 4-х т. «Записок», підготовлених за результатами цих наук. форумів, та співред. наступних. Протягом 10 років очолював Мовну лабораторію в ун-ті, входив до управи Т-ва студій етнічних літератур США, Амер. т-ва порівняльної літератури, Амер. назвознавчого т-ва, Амер. т-ва слов’ян. і східноєвроп. мов тощо. 1982 був призначений чл.-кор. Міжнар. центру студій посушливих земель. У Канаді Ж. домігся запровадження укр. мови як факультативного предмета у 9—12 класах шкіл штату Манітоба, в США організував слов’ян. клуб «Слово» (1969). Був чл. українських організацій — Наукового товариства імені Шевченка, Могилянсько-Мазепинської академії, Українського історичного товариства, Об-ня укр. письменників «Слово», займав пост міністра к-ри і науки уряду УНР на еміграції. П. у м. Нью-Йорк (США). Тв.: З історії українознавства і славістики в Канаді. Вінніпег, 1961; A Phonetic Description of the Ukrainian Language. Cambrige—Massachusetts, 1979 (у співавт.); Апостольський екзархат у Німеччині і Скандинавії. Мюнхен, 1989; Johann Wolfgang von Goethe in der ukrainischen Literatur. Mhnchen, 1989; Бібліографія Михайла Марунчака. Вінніпег, 1991. Лiт.: Погребенник Ф. Українськi письменники. Матерiали до бiблiографiчного словника, вип. 1. К., 1995; Сорока П.В. Володимир Жила. Життя і творчість. Тернопіль—Збараж, 1999. І.І. Винниченко.
порозької Січі, Ж. загинув 1737 у бою з крим. татарами під м-ком Переволочна (колиш. село Кобеляцького р-ну Полтав. обл., нині затоплене водами Дніпродзержинського водосховища). Літ.: Антонович В. Предисловие. «Архив Юго-Западной России», 1876, ч. 3, т. 3; Гайдамацький рух на Україні в XVIII ст. Збірник документів. К., 1970. Т.В. Чухліб.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Жила Володимир» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
