ЄФРЕМ Печерський (р. н. і р. с. невід.) — чернець Києво-Печерського монастиря (див. КиєвоПечерська лавра), єпископ Переяславський (1070—90-ті рр.). Канонізований правосл. церквою як преподобний, день пам’яті 28 січ. (за ст. ст.). Один з подвижників Антонія Печерського. По благословінню Антонія відвідав Константинополь. Повернувшись до монастиря, згодом був призначений на єпископську кафедру в м. Переяслав. У Лаврентіївсько-
му літописі під 1089 з приводу закінчення буд-ва й освячення кафедрального собору св. Михаїла в місті уславлюється будівнича діяльність святителя, літописець називає Є. митрополитом: «В се же лето священа бысть церкы святого Михаила Ефремом, митрополитом тоя церкы, юже бе создал велику сущу, бе бо преже в Переяславли митрополья, и пристрои ю великою пристроею, украсив ю всякою красотою, церковныими ссуды». Його митрополичу гідність підтверджує доведене дослідниками існування резиденції київ. митрополичої каф-ри в Переяславі в період після 1072 — не пізніше 1100. Церк. юрисдикції Є. підлягали і м. Ростов (нині місто Ярославської обл., РФ) та Суздальщина, що входили до складу Переяслав. єпархії. Літописні джерела під 1091 донесли згадки про буд-во Є. церков у тамтешніх місцях. П. у м. Переяслав, похований у соборі св. Михаїла. Нині мощі Є. лежать у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. Літ.: Poppe A. PaЅstwo i KoСсiо» na Rusi w XI wieku. Warszawa, 1968; Щапов Я.Н. Государство и Церковь в Древней Руси X—XIII вв. М., 1989; Патерик Киево-Печерский, т. 1. К., 2004. В.М. Ричка.
ст., 2-ма орденами Червоної Зірки та медалями. П. у м. Київ. Похований згідно з заповітом у м. Волгоград на Мамаєвому кургані. Тв.: Эскадрильи летят за горизонт. М., 1984. Літ.: Люди бессмертного подвига, кн. 1. М., 1975; Герои Советского Союза, т. 2. М., 1987. Л.М. Хойнацька.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Єфрем Печерський» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
