ЄЗОФОВИЧ (Ребичкович) Абрам (під час вихрещення отримав ім’я — Іоан; р. н. невід. — 1519, за ін.
112 ЄЗУЇТИ
даними, 1520) — фінансист і держ. діяч. Родом з київ. євреїв. Досяг високих щаблів у сусп. ієрархії Великого князівства Литовського (ВКЛ): обіймав посади смоленського старости (див. Староство), мінського війта, ковенського старости, 1509 був земським підскарбієм і одночасно чл. великокняжої ради (див. Панирада). При нобілітації отримав герб «Леліва». Мав значні кошти, кредитував вел. кн. литов. і короля польс. Сигізмунда I. 1518 подарував Свято-Миколаївській церкві у Вільно (нині м. Вільнюс) Київський Псалтир 1397. В наук. літ. існують гіпотези, що Є. ініціював переклад Псевдо-Арістотелевої «Таємниці таємниць» і був причетним до упорядкування Віленської збірки бібл. книг. Літ.: Бершадский С.А. Аврам Езофович Ребичкович, подскарбий земский, член рады Великого княжества Литовского. К., 1888; Wolff J. тyd ministrem krоla Zygmunta. Krakоw, 1885. О.В. Русина.
Костел єзуїтів у Тернополі. Фото кін. 20 ст.
Костел єзуїтів у Львові. Фото 1930-х рр.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЄЗОФОВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
