ЄГОРЬЄВ Володимир Миколайович (1869—1948) — військ. діяч, генерал-лейтенант (1917). Н. в м. Москва в сім’ї чиновника. Закінчив Олександрівське військ. уч-ще (1889) та Акад. Генштабу (1901). У роки Першої світової війни від 21 груд. 1917 по берез. 1918 — команд. Окремої армії Південно-Західного фронту; з січ. 1918 — ще й військ. Пд.-Зх. фронту. Від жовт. 1918 перебував під арештом у Києві як агент Рад. Росії, звільнений у листоп. 1918 під час протигетьманського повстання 1918. У лип.—жовт. 1919 — команд. Південного фронту, війська якого вели бойові дії проти денікінців (див. А. Денікін). 1920 — військ. експерт рад. делегації на переговорах із Польщею. Пізніше — на військ. і військ.-викладацькій роботі. П. у м. Москва. Л.В. Гриневич.
ської молоді зі студентськими сіоністськими орг-ціями Гістадрут та Геховер, ч. членів орг-ції Гашомер гацоїр («біло-блакитними»), гуртком «Кизимо». Кінцевою метою ЄВОСМ було створення єврейс. держави в Палестині на загальнодемократ. засадах. Як і партія сіоністів-трудовиків, ЄВОСМ виступала за національно-персональну автономію для всіх євреїв в СРСР, залучення їх до продуктивної праці, вільну еміграцію до Палестини. Мала керівний центр, районні та місц. орг-ції. В серед. 1920-х рр. в УСРР 150 осередків об’єднували бл. 1,5 тис. осіб. ЄВОСМ проводила збори й демонстрації, розповсюджувала листівки. ЦК ЄВОСМ видавав журнали «Іді ес» та «Деркейн». У своїх вид. ЄВОСМ різко засуджувала політику РКП(б) та Рос. ленінської комуніст. спілки молоді (з 1926 — Всесоюзна ленінська комуністична спілка молоді). Під сильним впливом ЄВОСМ перебували спортивне т-во «Маккабі» та екон. орг-ція «Гехолуц». Проводила культ.-просвітницьку роботу при синагогах, шк. та ін. установах з вивчення історії давньоєврейс. народу. Діяльність остаточно припинена 1934.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЄГОРЬЄВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
