ЄВРЕЙСЬКІ СЕКЦІЇ КП(б)У, Євсекції — єврейс. комуніст. секції в КП(б)У. Ств. відповідно до постанови ЦК КП(б)У від 18 серп. 1919. Євсекції при парткомах КП(б)У почали працювати в груд. 1919 — січ. 1920. Перспективи їх діяльності були визначені на поч. груд. 1919 у спільному меморандумі Центр. бюро при ЦК РКП(б) і Гол. бюро євсекцій ЦК КП(б)У «Про завдання і постанову єврейської партійної роботи», в якому наголошувалося на подоланні неуважного, а іноді
90 ЄВРЕЙСЬКОЇ
Д. Гофштейн — поет, член вченої ради Кабінету з дослідження єврейської радянської літератури, мови і фольклору.
І. Фефер — поет, член вченої ради Кабінету з дослідження єврейської радянської літератури, мови і фольклору.
ворожого ставлення на місцях до комуніст. пропаганди серед цієї ч. нас., на необхідності проведення політ. і культ.-виховних заходів, залучення євреїв до «соціалістичного будівництва». Положення меморандуму конкретизовані в берез. 1920 на Харків. нараді представників євсекцій. В її рекомендаціях підкреслювалася необхідність проведення комуніст. роботи серед єврейс. населення. Важливими напрямами в діяльності євсекцій були покращення екон. становища євреїв, залучення їх до вир-ва, створення умов для набуття професійних навичок. Здійснювалися заходи з надання посильної допомоги біженцям, голодуючим, запобігання масовій еміграції євреїв з України, створення самооборони єврейс. нас. від безчинств та погромів, заохочення зарубіжних орг-цій до участі в розв’язанні цих проблем. Проводилися безпарт. робітн. конф., активна агітація проти сіоністів (див. Сіонізм) та клерикалів (див. Клерикалізм) тощо. Однак парткоми КП(б)У часто-густо не бажали організовувати євсекції, надавати необхідні для їхньої роботи кадри, кошти, матеріальне забезпечення. 15 квіт. 1920 ЦК КП(б)У видав постанову про розпуск євсекцій, заміну їх відповідними відділами при парткомах. Євсекції звинувачувались у відірваності від загальнопарт. життя, самостійному розв’язанні ними принципових питань, у т. ч. кадрових, а Гол. бюро євсекцій ЦК КП(б)У — у намаганні стати «політичним представником єврейського народу на Україні». Євсекції, як і ін. нац. відділи при парткомах КП(б)У, були відновлені в квіт. 1921 відповідно до постанови X з’їзду РКП(б). Вони брали участь у реалізації інструкції ЦК РКП(б) про входження Бунду до РКП(б), прийнятої після відповідного рішення 13-ї Всерос. надзвичайної конф. Бунду, що відбулася в берез. 1921 у Мінську (нині столиця Білорусі). Представники євсекцій ввійшли до складу центр. і місц. комісій, роз’яснювали бундівцям доцільність такого злиття, влаштовували найактивніших із них на парт. та рад. роботу. В Україні в кін. трав. 1921 переважна більшість
чл. Бунду вступила до КП(б)У. Але незабаром значна ч. колиш. чл. Бунду була виключена з РКП(б) під час парт. чистки. Євсекції при парткомах КП(б)У продовжували працювати, але зневажливе ставлення до них з боку чл. парткомів, хронічна відсутність кваліфікованих кадрів, пропагандистської літ., нерозуміння необхідності проведення політ. роботи серед єврейс. нас., значні матеріальні й фінансові труднощі та ін. недоліки так і не були усунені. Точних даних про час ліквідації євсекцій, як і ін. нац. секцій КП(б)У, немає. Очевидно, вони припинили своє існування на поч. 1930 у зв’язку з постановою оргбюро ЦК ВКП(б) про реорганізацію апарату ЦК, згідно з якою було ліквідовано нац. сектор при від. агітації та пропаганди ЦК ВКП(б). Літ.: Рафес М. Два года революции на Украине (Эволюция и раскол «Бунда»). М., 1923; Його ж. Очерки по истории «Бунда». М., 1923; Агурский С. Еврейский рабочий в коммунистическом движении (1917—1921). Минск, 1926; Гольдельман С. Жидівська національна автономія на Україні (1917—1920). Мюнхен, 1963; Комуністична партія в резолюціях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК, т. 1. 1918—1941. К., 1976; Гусєв В.І. Бунд, Комфарбанд, євсекції КП(б)У: місце в політичному житті України (1917— 1921 рр.). К., 1996. В.І. Гусєв.
У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 кабінет продовжував свою наук. діяльність в евакуації в м. Уфа (нині столиця Башкортостану, РФ) у складі Ін-ту мови і літ. АН УРСР. Після повернення 1944 до Києва при ньому була створена Комісія зі збирання матеріалів і спогадів для «Чорної книги» — збірника свідчень про нацистський геноцид євреїв СРСР. Під час інспірованої 1949 сталінським (див. Й.Сталін) режимом кампанії по боротьбі з «безрідним космополітизмом» (див. Кампанія боротьби з «космополітизмом» 1949—1953) більшість співробітників кабінету, передусім ті, діяльність яких була пов’язана з діяльністю Єврейського антифашистського комітету, зазнали репресій, а кабінет було закрито. Його незмінний кер., чл.-кор. АН УРСР І.Співак був репресований і помер у в’язниці 1951. 1992 робота, яку проводив Є.і. і к.к., була поновлена у Від. єврейс. історії і к-ри в Ін-ті політ. і етнонац. досліджень АН України (з 1994 — Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України). Новоств. наук. підрозділ зосередився на істор. та етно-, політологічних проблемах у галузі україноюдаїки. Літ.: Беренштейн О.Б. О судьбе Кабинета еврейской литературы, языка и фольклора АН Украины. В кн.: Пам’ятати заради життя: Матеріали «круглого столу» з приводу 40-річчя загибелі членів Єврейського Антифашистського Комітету. Київ, серпень 1992 р. К., 1993. Л.В. Гриневич.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЄВРЕЙСЬКІ СЕКЦІЇ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
