ЄВПРАКСІЯ ВСЕВОЛОДІВНА (Адельгейда; бл. 1071 — лип. 1109) — давньорус. князівна, саксонська маркграфиня, герм. імператриця. Дочка Всеволода Ярославича від 2-го шлюбу з Анною (вірогідно, половецькою княжною), зведена сестра Володимира Мономаха. 1086 Є.В. видали заміж за саксонського маркграфа Генріха Штаденського. Перед тим, 1083, її відправили до Саксонії, заручили з Генріхом і до набуття повноліття відіслали до Кведлінбургського монастиря в Германії, абатисою якого була Адельгейда, сестра герм. імп. Генріха IV. Через рік по весіллі маркграф Генріх помер. Після його смерті Є.В. відвідувала Кведлінбургський монастир і познайомилася там з Генріхом IV. Плануючи одруження з Є.В., імператор, певно, плекав надію залучити вел. кн. київ. Всеволода Ярославича до свого суперництва з рим. папою Урбаном II. 1089 у м. Кельн (Німеччина) відбулося урочисте вінчання Генріха IV з Є.В., яка отримала при коронації ім’я Адельгейда. Надії Генріха IV на допомогу Всеволода в боротьбі з рим. папою не справдилися. Він змінив ставлення до дружини, був з нею брутальним, примушував брати участь у своїх розпусних оргіях, а потім ув’язнив у замку м. Верона (Італія). Наприкінці 1093 Є.В. за допомогою ворога свого чоловіка — тосканської маркграфині Матильди — втекла з веронського замку до замку Каносса (неподалік м. Реджо-нель-Емілія, Італія). За порадою папи Урбана II
й Матильди вона подала скаргу на Генріха IV церк. собору в м. Констанц (Німеччина; квіт. 1094). Собор визнав імператора винним перед дружиною й засудив його, однак ображена Є.В. домагалася більшого. На наступному церк. соборі в м. П’яченца (Італія; берез. 1095) Є.В. звинуватила Генріха IV в розпусті й безбожжі. Собор проголосив анафему Генріхові IV, відлучив його від церкви й позбавив престолу. Генріхові IV довелося зректися трону на користь свого сина Генріха V. Після собору в П’яченці Є.В. жила в Італії, а 1097 перебралася до Угорщини. Згодом вернулася до Києва й оселилась у матері. 7 серп. 1106 помер Генріх IV, і Євпраксія, ставши вдовою, постриглася в Києві в черниці. В монастирі й закінчилося її життя. Літ.: Шайтан М.Э. Германия и Киев в XI в. «Летопись занятий Постоянной историко-археографической комиссии за 1926 г.», 1927, вып. 1; Розанов С.П. Евпраксия-Адельгейда Всеволодовна. «Известия Академии наук СССР. Отделение гуманитарных наук. Серия 7», 1929, № 8. М.Ф. Котляр.
вартості товарів, що переміщуються через митні кордони. У верес. 2005 учасники співтовариства — лідери РФ, Білорусі, Казахстану, а також Таджикистану, Киргизстану та Вірменії — обговорили питання співробітництва у валютній сфері та про створення митного союзу, однак жодних конкретних рішень з цих проблем ухвалено не було. У квіт. 2006, після рішення президентів РФ, Білорусі та Казахстану про створення Єдиного економічного простору (ЄЕП) без участі України, інтеграційні проекти ЄЕП та ЕвразЕС фактично стали тотожними. Гол. завданням ЄвразЕС відтоді є поетапне створення Євразійського спільного ринку. Літ.: Стрежнева М.В. Европейский Союз и СНГ: сравнительный анализ институтов. М., 1999; Шишков Ю.В. Интеграционные процессы на пороге XXI века. М., 2001; Зовнішня політика України в умовах глобалізації. Анотована історична хроніка міжнародних відносин (1991—2003). К., 2004. А.Ю. Мартинов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЄВПРАКСІЯ ВСЕВОЛОДІВНА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
