ЄВАНГЕЛЬСЬКІ ХРИСТИЯНИ, євангелісти — прибічники однієї з течій у протестантизмі, близької до баптизму. Перші Є.х. на укр. землях з’явилися у 16—17 ст. Це були переважно вихідці з сусідніх країн (німці, угорці, чехи). Поступово, значною мірою під впливом нім. колоністів, вчення Є.х. поширилося й серед укр. людності (2-га пол. 19 ст.). Спочатку євангелісти на укр. землях, що перебували в межах кордонів Російської імперії, не мали певного конфесійного визначення, але з часом оформилися в реліг. громади, які належали до Всерос. союзу баптистів. 1918 укр. громади баптистів і євангелістів утворили Всеукр. союз християн-баптистів, який проіснував до 1930, у його складі в цей час перебувало 60 тис. віруючих. Ще більша кількість Є.х. проживала на укр. землях, що були на той час під владою Польщі (бл. 100 тис.). Унаслідок політ. репресій 1920—30-х рр. у СРСР реліг. громади баптистів і євангелістів були заборонені, майже всіх їхніх керівників і багатьох віруючих — репресовано. Свою орг. діяльність віруючі відновили 1942, а на з’їзді євангелістів та баптистів у жовт. 1944 було створено Тимчасову раду (згодом Всесоюзну раду) євангельських християн-баптистів (ВРЄХБ; див. Євангельські християни-баптисти), куди ввійшло 2500 реліг. об’єднань, які загалом налічували бл. 300 тис. віруючих. ВРЄХБ обирали на з’їзді Євангельських християн-баптистів (ЄХБ), який скликався раз на 5 років. ВРЄХБ керувала старшими пресвітерами та пресвітерськими радами, які обиралися віруючими, здійснювала видавничу діяльність, зокрема, щорічно виходив календар ЄХБ кількома мовами.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЄВАНГЕЛЬСЬКІ ХРИСТИЯНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
