ЕТНОГРАФІЧНІ РЕГІОНИ УКРАЇНИ, станом на кінець 19 — початок 20 ст. Терміном «етнографічний регіон» означають частину тер. розселення етносу, що вирізняється з-поміж сусідніх частин притаманним їй комплексом ознак (явищ) матеріальної та духовної к-ри цього етносу. Найбільш об’єктивним способом виділення етнографічних регіонів є картографування специфічних для даної місцевості видів матеріальної (нар. арх-ра, костюм, харчування, с.-г. знаряддя) та духовної (обряди, фольклор) культури. Такий підхід дає змогу окреслити на карті зони поширення різних характерних явищ культури і завдяки цьому локалізувати ядра регіонів (перетини зон поширення кількох ознак) та перехідні зони. Зазначений спосіб, однак, не усуває неоднозначності етнографічного районування, оскільки він залежний від підбору ознак (явищ) для картографування, а цей підбір здійснюється дослідником на його власний розсуд. За матеріалами найбільших комплексних етнографічних досліджень укр. земель, що були здійснені наприкінці 19 — поч. 20 ст., в межах сучасних державних кордонів України можна виділити більше 20 етнографічних регіонів. Напр., Т.Косміна виділяє 24 етнографічні регіони (деякі з них складаються з субрегіонів) і об’єднує їх у 4 макрорегіо-
ни: Полісся, Лісостеп, Степ, Карпати. Полісся. Цей макрорегіон охоплює пн. смугу укр. теренів. До його складу входять 3 правобереж. (відносно Дніпра) і 2 лівобережні поліські землі. Традиційна культура населення правобереж. поліських земель (Волинського, Житомирського та Київського Полісся) відрізняється від традиційної культури населення поліських лівобереж. земель (Чернігівського та Новгород-Сіверського Полісся). На формування відмінностей лівобереж. і правобереж. поліських регіонів істотно вплинули контакти та екон. взаємини місцевого нас. з сусідніми етносами: поляками, білорусами, росіянами. Лісостеп. Особливості цього макрорегіону зумовлені його сприятливими природними умовами та географічним положен-
ням, яке робило його відкритим для контактів з різними цивілізаціями. Центральний лісостеповий регіон — Середнє Подніпров’я — був осередком формування нації української. Правобереж. та лівобереж. частини Лісостепу дещо різняться за культ. традиціями. На Лісостеповому правобережжі розташовані Волинь, Галичина, Опілля, Поділля та більша частина Середнього Подніпров’я. Поділля, яке тривалий час було розділене держ. кордоном по р. Збруч (прит. Дністра), має 2 субрегіони (Зх. та Сх. Поділля). Середнє Подніпров’я складається з двох частин — правобереж. (основної) та лівобереж. Лівобереж. Середнє Подніпров’я може розглядатися як перехідна зона до сусідньої Полтавщини, що разом зі Слобідською Україною належить до лісостепового лівобережжя.
Степ. Цей макрорегіон утворився пізніше за ін. Він увійшов до зони розселення українців унаслідок колонізації, що набула масового характеру у 18 ст. У цьому процесі брали активну участь не тільки українці з різних регіонів Лісостепу і Полісся, а й представники ін. етносів. Цей чинник, як і яскраво виражений товарно-зерновий характер степового господарства, значно вплинув на особливості макрорегіону. До складу цього макрорегіону входять: Буджак, Одещина, Нижнє Подніпров’я (з поділом на зх. і сх.), Таврія, Приазов’я, Крим. Карпати. До цього макрорегіону входять такі регіони: Лемківщина, Бойківщина, Гуцульщина, Покуття, Буковина, Закарпатська Україна. Особливості макрорегіону склалися під впливом природних умов гірського краю,
63 ЕТНОГРАФІЧНІ
64 ЕТНОГРАФІЧНІ
своєрідності землеробсько-скотарських занять населення, історико-культурних відмінностей у розвитку окремих його частин, генетично пов’язаних з культурами різних народів — слов’янських (українці, поляки, словаки) і неслов’янських (угорці, румуни, молдовани). Літ.: Украинский народ в его прошлом и настоящем, т. 2. Пг., 1916; Космина Т. Жилище. В кн.: Этнография восточных славян. Очерки традиционной культуры. М., 1987; Заставний Ф.Д. Географія України. Львів, 1994; Кирчів Р.Ф. Етнічна територія України. В кн.: Українське народознавство. Львів, 1994; Кузеля З. Племінний розподіл і етнографічні групи. В кн.: ЕУ. Загальна частина, т. 1. К., 1994. О.Ю. Косміна.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЕТНОГРАФІЧНІ РЕГІОНИ УКРАЇНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
