ЕРДЕЛІ Адальберт Михайлович (25.05.1891—19.09.1955) — живописець, педагог, культ. діяч. Н. в с. Загаття (нині село Іршавського р-ну Закарп. обл.) в сім’ї сільс. вчителя. Навч. в будапештській Акад. мист-в у І.Ревеса та А.Грюнвальда (1915). Працював під кер-вом угор. художників Т.Земплені та К.Ференці. Вдосконалював майстерність у Мюнхені (Німеччина) й Парижі (Франція). Від 1916 жив у м. Мукачеве. Організатор (разом з Й.Бокшаєм) та викл. першого спец. худож. закладу на Закарпатській Україні — Ужгородської публічної шк. малювання (1927). З метою об’єднання художників Закарпаття та розвитку мистецької к-ри краю створив і очолив (разом з Й.Бокшаєм) «Товариство діячів образотворчих мистецтв у Підкарпатській Русі» (1931). Один з ініціаторів відкриття Ужгородського худож. уч-ща, його викл. і перший дир. (1946—55). Як художник працював у галузі портретного, пейзажного, реліг. живопису, натюрморту, сатиричної графіки, брав участь у багатьох міжнар. виставках. Від кін. 1930-х рр. гол. тема творчості Е. — Закарпаття. Краса природи закарп. краю відтворюється в пейзажах «Гірський краєвид» (1942), «Мукачівський замок» (1947), «Річка Уж поблизу Невицького» (1955). Душевна
краса закарп. українців, їхня яскрава нац. своєрідність стверджуються в портретах: «Старий конюх» (1942), «Верховинка», «Груповий портрет ужгородських художників» (обидва — 1947), «Портрет артистки К.Балог» (1951), «Наречені» (1953). Як педагог виховав цілу плеяду визначних художників, серед яких — А.Коцка, З.Шолтес, А.Борецький, Г.Глюк, А.Кашшай. В останні роки життя творчість Е. в СРСР піддавалася безпідставній критиці, а сам художник звинувачувався в безідейності та формалізмі. Живописна спадщина Е. зберігається в худож. музеях Ужгорода, Києва, Львова, а також
45 ЕРДЕЛІ
А.М. Ерделі.
Ерделі А. Село. 1940.
Ерделі А. Скиртування (колгосп у с. Ракошин Мукачівського округу (нині району) Закарп. області). 1951.
46 ЕРЕНБУРГ
у музеях і приватних збірках у країнах Європи та світу. Літ.: Персональна виставка творів художника А.М. Ерделі. Каталог. Ужгород, 1955; Виставка творів А.М. Ерделі. Каталог. Львів, 1958; Островский Г.С. Адальберт Михайлович Эрдели. М., 1966; А. Ерделі. Альбом. К., 1972; Адальберт Ерделі. Ужгород, 1992. Н.Г. Ковпаненко.
Лауреат Держ. премії СРСР (1942, 1948), Міжнар. Ленінської премії (1952). П. у м. Москва, похований на Новодівичому цвинтарі. Тв.: Собрание сочинений, т. 1—9. М., 1962—66. Літ.: Рубашкин А.И. Публицистика Ильи Эренбурга против войны и фашизма. М.—Л., 1965; Його ж. Илья Эренбург. Л., 1990; Попов В., Фрезинский Б. Илья Эренбург: Хроника жизни и творчества, т. 1—3. СПб., 1993. Я.Л. Шолох.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЕРДЕЛІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
