ЕЛЛІНІЗМ, період еллінізму в Північному Причорномор’ї. Е. (елліністичний період) — багатозначне, передусім хронологічне поняття, введене в 30-ті рр. 19 ст. нім. істориком Й.-Г.Дройзеном для виокремлення в історії країн Сх. Середземномор’я особливого періоду, характерною ознакою якого була інтенсивна взаємодія грец. та сх. традицій у к-рі, ідеології, економіці, соціальній та політ. сферах тамтешніх цивілізацій. Хронологічні межі Е. визначаються від походів Александра Македонського (330-ті рр. до н.е.) до захоплення Римом Стародавнім Єгипту й припинення царювання в ньому династії Птолемеїв (30-ті рр. до н.е.). В античних державах Північного Причорномор’я в елліністичний період відбувалася взаємодія грец. та місц. традицій, сх. впливи тут майже не простежуються. Період Е. для греків Пн. Причорномор’я історики поділяють на 2 етапи — розквіту і занепаду. На першому етапі — 30-ті рр. 4 ст. до н.е. — серед. 3 ст. до н.е. — у причорномор. греків пожвавлюється екон. життя, відбувається швидке зростання обсягів вир-ва, розвивається міжнар. торгівля; розширюються с.-г. тер., йдуть перерозподіл та концентрація земель, активізується процес станового розшарування нас., загострюються соціальні суперечності. Характерним був вплив і проникнення місц. традицій у к-ру, мист-во, ідеологію та релігію. Другий етап — 2-га пол. 3 ст. до н.е. — 20-ті рр. 1 ст. до н.е. розпочався з кризи екон. життя. Для 110—63 до н.е. (залежність від Понтійського царства) історики фіксують цілковитий занепад попередніх традицій. Після 63 до н.е. в Пн. Причорномор’я поступово проникають традиції Рим. імперії.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЕЛЛІНІЗМ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
