ЕЛЛІНІЗАЦІЯ ГРЕЦЬКОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ 1926— 1938
ЕЛЛІНІЗАЦІЯ ГРЕЦЬКОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ 1926— 1938 — умовна назва політики переведення культ. життя укр. еллінофонів (громадян грец. походження, які послуговуються грец. мовою), в т. ч. нар. освіти, на новогрец. мову — димотику (від грец. дзмпфiкьт — нар., загальнодоступний). Осн. напрями цієї політики (див. також Коренізації політика) розроблені урядовою комісією ВУЦВК та РНК УСРР з вивчення становища греків України (серп.—верес. 1925). Концепція Е.г.н.У. викладена в статті голови грец. секції ЦК нац. меншин при ВУЦВК С.Ялі «Про умови відродження грецької народності». В ній, зокрема, вказувалося на неідентичність маріупольських грец. діалектів та новогрец. мови й на те, що димотика може застосовуватися в навч. процесі лише з певними корективами. Запровадження димотики до навч. процесу почалося 1926/27 навч. р. зі створення 15 пробних груп у межах початкової шк. У 1928/29 навч. р. еллінізованими (поряд з укр. та рос. тут викладалася новогрец. мова) вважалися 52 перші, 25 других і 15 третіх груп початкової шк.; у 9-ти семирічках у старших групах новогрец. мова викладалася як навч. предмет. Наприкінці 1930-х рр. димотика частково застосовувалася в 10-ти семирічках; 2 семирічки і серед. школа вважалися повністю еллінізованими. Більшою або меншою мірою димотика використовувалася викладачами в 11 початкових шк. Попервах учителів готували на короткотермінових курсах перекваліфікації учителів грец. походження, що проводилися щорічно від 1926. Із 1929 центром підготовки викладачів для грец. шк. став грец. сектор при Маріупольському пед. технікумі (згодом — Маріупольський грец. педагогічний технікум). Важливе місце в розвитку нац. к-ри відводилося грец. видву в Маріуполі (утворене 1930) і грец. філії Укрдержнацменвидаву в Харкові. 27 листоп. 1930 вийшов перший номер газ. «Колехтівістіс», а пізніше — ж. «Нєос Махітіс» і «Піонєрос». У берез. 1934 розпочалося видання літ. альманаху «Неон Зої». В 1920—30-ті рр.
проводилися спеціальні дослідження к-ри та мови греків Маріуполя. Основи вивчення й класифікації маріупольських говірок були розроблені держ. комісією ВУЦВК, ЦК КП(б)У та Наркомосу УСРР 1925. Від 1926 вивчення зазначених діалектів здійснював Маріупольський музей краєзнавства, а 1928—30 до цієї роботи приєдналася експедиція Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства. На поч. 1930-х рр. у Маріуполі розпочав свою діяльність грец. нац. театр. Об’єктивними перепонами в реалізації політики Е.г.н.У. були заплутаність культ. проблем грец. нас. України, з одного боку, й нездатність тогочасного уряду послідовно ці проблеми вирішувати — з другого. 1933 уряд УСРР в особі наркома освіти В.Затонського зізнався в цілковитій безпорадності при вирішенні «грецької проблеми в УСРР» шляхом проведення політики еллінізації в напрямі поглинання культури маріупольських греків к-рою власне грецькою (у ст. В.Затонського «З питань національної політики на Україні» вперше констатовано, що Е.г.н.У. в тому вигляді, як вона запроваджувалася, мала асиміляційне спрямування). Штучність та непослідовність держ. рішень істотно ускладнювали політику еллінізації. Крім того, хронічно не вистачало навч. літ., що шкодило освіт. процесові в еллінізованих закладах, а саме місц. нас. виявилося непідготовленим до мовної реформи. В історії Е.г.н.У. можна виділити 3 осн. етапи: 1-й — 1926— 29 — визнання димотики, а не місц. діалектів, розмовною й офіц. мовою рад. греків; гальмування еллінізації через нестачу навч. літ.; опір нас. нововведенням; перетворення еллінізації на знаряддя ідеологічної боротьби. 2-й — 1930—33 — занепад політики еллінізації в умовах колективізації грец. села й голодомору 1932—1933 років в УСРР, посилання на невдачі політики еллінізації як на аргумент на користь згортання політики коренізації в Україні. 3-й — 1934—38 — формальне продовження Е.г.н.У., яке насправді прикривало згортання нац.-культ. відродження греків в Україні.
Літ.: Ялі С. Об условиях возрождения греческой народности. «Наша правда», 1925, 17 сентября; Його ж. Греки в УСРР. Х., 1931; Якубова Л. Маріупольські греки (етнічна історія). 1778 р. — початок 30-х років XX ст. К., 1999. Л.Д. Якубова.
линизма. Тбилиси, 1985; Эллинизм: экономика, политика, культура. М., 1990; Эллинизм. Восток—Запад. М., 1992; Пети П., Ларонд А. Эллинистические цивилизации. М., 2004. Н.О. Лейпунська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЕЛЛІНІЗАЦІЯ ГРЕЦЬКОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ 1926— 1938» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
