ДЯКІВ Осип (псевдоніми та криптоніми — Горновий, Осипенко, Артем, Гончарук, Наум, 147, ЮРІТВ; 21.06.1921—28.11. 1950) — ідеолог Організації українських націоналістів, учасник нац.-визвол. руху на зх.-укр. землях 1940—50-х рр. Н. в с. Олесине (нині село Козівського р-ну Терноп. обл.). Випускник Бережанської гімназії (1939), студент Львів. ун-ту. Заарештований НКВС 20 верес. 1940. Перебував у Бердичівській тюрмі (до лип. 1941). Чл. осередку пропаганди Бережанської округи ОУН(б) (1941— 43), гол. осередку пропаганди Проводу ОУН (самостійників державників; 1945—48), Крайового проводу юнацтва ОУН на зх. укр. землях. Ред. ж. «Вісті», чл. редколегії ж. «Юнак» (1943— 44). Провідник ОУН Львів. краю (1948—50), чл. Проводу ОУН на укр. землях (з 1949) та Української головної визвольної ради (УГВР), заст. голови Ген. секретаріату УГВР (від літа 1950). Автор праць «Ідея і чин» (НьюЙорк, 1968), в англ. пер. — «The USSR Unmasked» («CCСР без маски», Нью-Йорк, 1976). Співавтор зб. для початкового ідейнополітичного вишколу «Шлях до волі» (1949). Нагороджений УГВР Золотим і Срібним хрестом заслуги. Загинув у бою зі спеціальним відділом МГБ у с. Великополе Івано-Франківського (нині Яворівського) району Львівської області.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДЯКІВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
