ДУРОВ Сергій Федорович (16(04). 01.1815 або 1816—18(06).12.1869) — письменник, діяч визвольного руху в Російській імперії. Н. в Орловській губ. Походив з давнього дворянського роду. Син київ. поліцмейстера Ф.Дурова та його дружини Надії (у дівоцтві Хмельницької). Дитинство провів у Києві. Від 1828 навчався в Благородному пансіоні, з 1830 — г-зії при Петерб. ун-ті (закінчив 1833). Служив у державному комерційному банку, канцелярії морського мін-ва (у т. ч. перекладачем). 1843 дебютував у красному письменстві, вмістив вірші в альманасі «Молодик». Друкував поезію та прозу в рос. пресі. 1847 вийшов у відставку в чині колезького асесора. Товаришував із рос. літераторами Ф.Достоєвським, О.Плещеєвим, О.Пальмом. Виступав на зібраннях,
організовуваних соціалістом М.Буташевичем-Петрашевським. На поч. 1849 влаштував у своїй квартирі митецький гурток критичного спрямування, поширював нелегальні твори. У справі петрашевців заарештований уночі на 5 трав.(23 квіт.) 1849, за добу — ув’язнений у Петропавловській фортеці, того ж року засуджений на смерть, 3 січ. 1850 (22 груд. 1849) вже на ешафоті замінену 4-літньою каторгою з подальшою службою в солдатах. Разом із Ф.Достоєвським на Різдво 6 січ. 1850 (25 груд. 1849) у кайданах відправлений до Сибіру, закутим допроваджений на роботи в Омському острозі. Тяжко занедужав, обморозивши в дорозі пальці й поранивши путами ноги. 1854 — рядовий лінійного батальйону Окремого Сибірського корпусу в Петропавловську (заштатне місто Ішимського пов. Тобольської губ.; нині місто в Казахстані). Застудившись, тривало хворів на ревматизм, ледве рухався. Наступного року, коли йому було повернуто права дворянства (із забороною мешкати в Москві та Санкт-Петербурзі), переведений з військ. на цивільну службу писарем до Омська (нині місто в РФ). Від черв. 1857 в Одесі під поліційним наглядом. Гостював у Підмосков’ї, де навідував декабриста Івана Пущина та його дружину Наталію — вдову ін. учасника декабристів руху Михайла Фонвізіна, та Кишиневі (нині столиця Молдови). Останній рік життя провів у полтав. маєтку О.Пальма. П. у м. Полтава. Літ.: Гербель Н.В. Русские поэты в биографиях и образцах. СПб., 1888; Николаевский К. Товарищи Ф.М.Достоевского по каторге. «Исторический вестник», 1898, № 1; Семевский В.И. Петрашевцы: С.Н.Дуров, А.И.Пальм, Ф.М.Достоевский и А.Н.Плещеев. «Голос минувшего», 1915, № 11—12; Петрашевцы, т. 1. М.—Л., 1926; Дело петрашевцев, т. 1—3. М.—Л., 1937— 1951; Власова З.В. Писатель-петрашевец С.Ф.Дуров. «Вестник ЛГУ. Серия истории, языка и литературы», 1959, № 8, в. 2; Смиренский Б.В. Поэт-петрашевец С.Ф.Дуров под секретным надзором. В кн.: Прометей, т. 3. М., 1967; Тхоржевский С.С. Дуров. В кн.: Русские писатели: 1800—1917, т. 2. М., 1992. П.Г. Усенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Дуров Сергій Федорович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
