ДУБНО — місто обласного підпорядкування Рівненської області, райцентр. Розташований на р. Іква (прит. Стиря, бас. Дніпра). Нас. 41,6 тис. осіб (1998). Залізнична станція. Стародавнє м. Дубен, центр удільного князівства на Волині. Вперше згадується під 1100. У 14 ст. Д. перейшло у власність князів Острозьких. Документально підтверджує право володіння Д. князем Ф.Острозьким грамота короля Владислава II Ягайла від 1386. Від 2-ї пол. 14 ст. Д. входить до складу Великого князівства Литовського. Наприкінці 15 ст. кн. К.Острозький побудував тут замок. 1498 К.Острозький отримує від вел. кн. литов. Олександра привілей на надання Д. статусу міста. 1507 король Сигізмунд I надав місту магдебурзьке право. Від 1619 Д. переходить у власність кн. Заславських, потім Любомирських. У р-ні Д. в жовт. 1648 діяв загін повстанців під кер-вом Федора з Клекотова. Після 3-го поділу Польщі 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) Д. — у межах кордонів Російської імперії. Стало окружним центром Подільського намісництва, від 1797 — повітове місто Волинської губернії. Від 1939 — у складі УРСР. Від 1940 — райцентр (1940—92 — Дубнівського, від 1992 — Дубенського р-ну)
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДУБНО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
