ДУБИНА Кузьма Кіндратович (23(10).10.1906—22.09.1967) — історик, дослідник історії України періоду Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945. Проф. (1962), д-р істор. н. (1966), засл. діяч н. УРСР (1967). Н. в с. Підгородне (нині село в складі с. Новопавлівка Межівського р-ну Дніпроп. обл.). Закінчив Ленінгр. ін-т журналістики (1936). Працював у РАТАУ, навчався в Інституті червоної професури. 1939—41 — зав. каф-ри марксизму-ленінізму Київ. авіац. ін-ту, 1941—43 — лектор ЦК КП(б)У. 1943—49 — дир. Держ. політ. вид-ва УРСР. 1949 в Акад. сусп. наук при ЦК КПРС захистив канд. дис. 1951—56 — на викладацькій роботі у вузах Києва. 1956—64 — дир. Ін-ту підвищення кваліфікації викладачів сусп. наук при Київ. ун-ті. 1964—67 — дир. Ін-ту історії АН УРСР (нині Інститут історії України НАН України). Був головою вченої ради цього Ін-ту, чл. вчених рад Київ. ун-ту та Ін-ту історії партії при ЦК КПУ, гол. ред. «Українського історичного журналу», чл. редколегії ж. «Комуніст України». Очолював правління Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. За сукупністю робіт з теми «Ленінська теорія соціалістичної революції» захистив докт. дис. Підготував 18 канд. істор. наук. Ред. і співавт. праць: «Історія Української РСР» (в 2-х т.; 1967); «Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941—1945» (в 3-х т.; 1967—69). Нагороджений орденами Червоного Прапора, Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медалями, а також Бойовим Хрестом і двома медалями Чехословаччини.
П. у м. Київ. Тв.: 778 трагічних днів Києва. К., 1945; Ленінська теорія соціалістичної революції і її всесвітньо-історичне значення. К., 1959; В годы тяжелых испытаний. К., 1962; Історія Української РСР. К., 1967 [у співавт.]. Літ.: До 60-річчя з дня народження К.К. Дубини. «УІЖ», 1966, № 10; Гудзенко Л.М., Шелюх Т.М. Бібліографія наукових і науково-популярних праць К.К. Дубини. Там само; Кузьма Кіндратович Дубина. «Робітнича газета», 1967, 24 верес. (Некролог); Коментар до кн.: Лисяк-Рудницький І. Історичні есе, т. 2. К., 1994. В.М. Даниленко.
першої в Тальнівській волості (нині р-н Черкас. обл.) с.-г. комуни «Вулик і бджола». Згодом комуна трансформувалася в с.-г. артіль «Здобуток Жовтня». Г-во, яке очолював Д., було високоефективним, успішно розв’язувало соціально-екон. завдання. На XVII—XIX з’їздах КПУ був обраний чл. ЦК. Депутат ВР СРСР 2—5-го скликань. Нагороджений орденом Леніна та ін. нагородами. П. у м. Тальне. Тв.: Трудовые будни колхоза «Здобуток Жовтня». М., 1957; Рожденные Октябрем. М., 1957; Здрастуй завтра! (На шляхах до комунізму). К., 1960. Літ.: Велігура І.М., Михлик Я.К. Федір Дубковецький. К., 1960. С.С. Падалка.
герб — до 10-ї ч. «Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи». Літ.: Китицын П. Малоизвестный исторический род. «Киевская старина», 1884, т. 9, № 6; Лазаревский А.М. Описание старой Малороссии, т. 1. К., 1888; Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 1. К., 1908. В.В. Томазов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДУБИНА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
