Належав утвореному на поч. 1891 (затверджене імп. Олександром III 5 лип. 1891) АТ «Донецьке товариство залізоробного й сталеливарного виробництва» з осн. франц. капіталом у 1,5 млн рублів золотом, збільшеним послідовно 1894 й 1895 до 3 млн руб. У берез. 1892 т-во розпочало буд-во поблизу ст. Дружківка Курсько-Харківсько-Азовської залізниці чавуноплавильного, залізоробного й сталеливарного з-ду з мех. ф-кою. Т-во мало угоди на держ. замовлення на металургійні вироби та на орендування в Донбасі й Криворіжжі вугільних, залізорудних копалень, розробок флюсів та вогнетривких матеріалів. Для забезпечення доменного процесу т-во взяло в оренду в Криворіжжі рудник «Євгенівський» і створило разом із Брянським і Криворізьким т-вами об’єднання для спільної розробки покладів залізної руди поблизу ст. Карнаватка. Наприкінці 1894 з-д почав виплавляти метал. 1900 на ньому вже діяло 2 доменні печі, збудовані за нім. проектами, з відкри-
тою шахтою та двоконусними засипними апаратами; 2 мартенівські печі, 3 конвертори, 4 прокатних стани. Працювало 2396 робітників. Незважаючи на несприятливі екон. умови початку 20 ст., т-во продовжувало нарощувати вир-во, поступово модернізуючи заводське обладнання. Протягом 1901—13 збудовано 2 нові доменні й 1 мартенівську печі, нові великі блюмінги, підсилено кліті на ін. прокатних станах, запроваджено електроприводи, що сприяло збільшенню потужності обжимного стану в 3,1 разу. Із поступовим зменшенням державних замовлень на рейки з-д почав виробляти залізний і стальний дріт, сортову й листову сталь, приєднався 1903 до всерос. синдикату «Гвоздь». Із виникненням «Продамети» з-д одержав контракти на виготовлення й поставку двотаврових балок (1903), листового заліза й сталі (1908), сортового заліза (1909), рейок (1910). 1908 увійшов до новоствореного синдикату «Проволока», а 1910 — до міжнар. рейкового синдикату. В 2-й пол. 1917 у зв’язку з нестачею залізної руди й палива для доменних печей з-д зупинено. 1920 Д.м.з. об’єднано з Торецьким сталеливарним з-дом. Новоств. підпр-во, що отримало назву Торецький маш.-буд. з-д, переорієнтували на вир-во механізованого кріплення для вугільних шахт, шахтних електровозів, гідровозів, вагонеток та устаткування для механізації надземної ч. шахт. Літ.: По Екатерининской железной дороге, вып. 1. Екатеринослав, 1903; Бакулев Г.Д. Черная металлургия Юга России. М., 1953; Шполянский Д.И. Монополии в угольнометаллургической промышленности Юга России в начале XX века. М., 1953; Развитие металлургии в Украинской ССР. К., 1980. Ю.П. Лавров, В.І. Онопрієнко.
доповіді, вокально-муз. вечори, створив б-ку. 1876—77 під впливом листування з М.Драгомановим та завдяки відповідним активним діям І.Франка, М.Павлика, І.Белея, А.Дольницького, Л.Заклинського та ін. «Д.л.» об’єднався з «Академічним кружком». 1881 «Д.л.» опублікував одну з перших антологій укр. поезії — «Антологію руську». На поч. 1880-х рр. при т-ві діяли істор.літ. та правничий гуртки. 30 черв. 1882 на основі «Д.л.» створено т-во «Академічне братство». Літ.: З історії української молодіжи в Галичині. 1871—84; Історичний очерк розвою товариства «Дружній Лихвяр», опісля «Академічне Братство». 1871—85. З передмовою д-ра І.Франка. «ЗНТШ», 1903, т. 55; Історичний огляд життя в студентських українських організаціях. Львів, 1908; Himka J.-P. Socialism in Galicia. Cambridge, 1983; Трегуб М. Українські студентські товариства у Львові другої половини XIX — початку ХХ ст. (Огляд архівних документів). «Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника», 1992, вип. 1; К., 1993; Леник В. Українська організована молодь (молодечі організації від початків до 1914 р.). Львів—Мюнхен, 1994. В.В. Середа.
чі розвідки, некрологи громад. і культ. діячів, рецензії на укр. книжки, давалися с.-г. поради для селян. Публіцистичні матеріали до 1989 були заідеологізованими, проте досить вправне мовне редагування давало можливість протистояти асиміляції укр. нас. краю. Б.З. Якимович.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДРУЖКІВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
