ДРУЖИНІН Микола Михайлович (13(01).01.1886—08.08.1986) — рос. історик, педагог. Акад. АН СРСР (1953). Н. в м. Курськ (нині місто в РФ). Закінчив юрид. (1911), історико-філол. (1918) ф-ти Моск. ун-ту. Викладав у кількох вузах Росії. Від 1938 працював у Ін-ті історії АН СРСР. Досліджував соціально-екон. історію, сусп. думку і революц. рух у Росії й Україні 19 ст. Очолював Комісію з історії с. госп-ва і селянства АН СРСР. Лауреат Держ. премії СРСР (1947). П. у м. Москва. Тв.: Декабрист Никита Муравьев. М., 1933; Государственные крестьяне и реформа П.Д.Киселева, т. 1—2. М.—Л., 1946—58; Воспоминания и мысли историка. М., 1979. Літ.: Генезис капитализма в промышленности и сельском хозяйстве. К восьмидесятилетию академика Николая Михайловича Дружинина. М., 1965. С.І. Кот.
сектору історії феодалізму. Захистила докторську дисертацію на тему: «Южная Украина в 1775— 1825 гг.». Коло наук. інтересів Д. — Пд. Україна і Пн. Причорномор’я. З цієї тематики опубл. кілька монографій: «Кючук-Кайнарджийский мирный договор» (1955), «Северное Причерноморье в 1775—1800 гг.» (1959), «Южная Украина в 1800—1825 гг.» (1970), «Южная Украина в период распада феодально-крепостнического строя. 1825—1860» (1981). Брала участь у роботі міжнар. конгресів істориків у Римі (1960), Відні (1965), Москві (1970), орг. к-ту конференції, присвяченої 150-річчю Лейпцизької битви 1813 («Битви народів»). Друкувалася в періодичних вид., зокрема в Україні: «Трубник» (Нікополь), «Днепр вечерний» (Дніпропетровськ). Нагороджена орденами Вітчизняної війни 2-го ст., Дружби народів, іншими урядовими нагородами.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДРУЖИНІН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
