ДРОЗДОВ Володимир Геннадійович (18.06.1879 — р. с. невід.) — історик, музеєзнавець. Н. в м. Петровськ (нині місто Саратовської обл., РФ). Навч. в Казанській духовній академії. 1904 здобув ст. канд. богослов’я. Від 1905 — викладач теорії словесності та рос. історії в Черніг. духовній семінарії. 1906—08 брав участь у роботі Черніг. к-ту з підготовки 14-го Всерос. археол. з’їзду, ініціатор заснування та зав. Чернігівського єпархіального сховища старожитностей (1907). Чл. Черніг. церк.-археол. к-ту, з 1909 — зав. б-кою Черніг. духовної семінарії, 1912—17 — ред. літ.-пед. відділу час. «Вера и жизнь», чл. редколегії й автор випусків «Сборника Черниговского епархиального древлехранилища» (1908, 1916). Від 1919 — зав. 2-м Черніг. рад. музеєм (колиш. Історико-археол. музей Черніг. архів. комісії), 1925 — зав. від. культів Черніг. держ. музею. Входив до складу тимчасової комісії з архіт. та археол. дослідження Спасо-Преображенського собору 11 ст. у Чернігові (1923). Автор ґрунтовних праць з історії укр. золотарства 17—18 ст. Від 1931 — ст. н. с. одного із музеїв, які входили до Всеукраїнського музейного містечка 1926—1934. Звинувачений в укр. націоналізмі. Подальша доля невідома. Літ.: Коваленко О.Б., Ткаченко В.В. Дроздов Володимир Геннадійович. В кн.: Репресоване краєзнавство. К., 1991. С.І. Кот.
працював із багатьма київ. наук. і краєзнавчими т-вами, а також відомими в Україні архів. комісіями (Черніг., Полтав.). Організатор поштово-телеграфного музею в м. Київ, з квіт. 1918 — його директор. Після переїзду в серп. 1918 до м. Біла Церква став одним із провідних діячів історикокраєзнавчого руху, пам’яткоохоронної й архів. справи в регіоні. Зав. археол. музею при місц. т-ві «Просвіта». Від 1920 очолював Білоцерківський к-т охорони пам’яток старовини і мист-ва. На поч. 1924 — засн. і перший дир. (до 1927) Білоцерківського окружного археол.-етногр. музею, основу якого склала його власна колекція (633 одиниці зберігання). Одночасно з верес. 1925 завідував організованим за його ініціативи Білоцерківським окружним архів. управлінням. 1926 — один з ініціаторів утворення Білоцерківського краєзнавчого т-ва. 1930 переїхав до м. Черкаси, де його бачили востаннє 1933. Подальша доля невідома. Архів Д. зберігається в Ін-ті рукопису НБУВ. Літ.: Геппенер А. С.Л. ДроздовМишківський. «Бібліологічні вісті», 1928, № 1; Стародуб О.В. Розвиток краєзнавчого руху на півдні Київщини. (2-га половина XIX — початок 30-х років ХХ ст.). «Юр’ївський літопис», 1996, вип. 1; Діденко Л., Стародуб О. Дроздов-Мишківський Степан (Стефан) Леонтійович. В кн.: Українські архівісти. Біографічний довідник, вип. 1. К., 1999. Е.М. Піскова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Дроздов Володимир Геннадійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
