ДОМІНІКАЛЬНІ ЗЕМЛІ (від лат. dominus — пан, володар, власник) — земельні володіння дідичів, держ. казни й церкви в Австрійс. імперії та підвладних їй зх. землях України (у Галичині від 1772, на Буковині від 1774). Перебували в безпосередній спадковій власності й давали право їхнім володарям зобов’язувати селянкористувачів рустикальних земель відбувати різні повинності — відпрацьовувати панщину, сплачувати данину тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДОМІНІКАЛЬНІ ЗЕМЛІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
