ДОБРОЛЮБСЬКИЙ Костянтин Павлович (30(17).05.1885—01.02. 1953) — історик. Д-р істор. н., проф. Н. в с. Грачівка (нині село Оренбурзької обл., РФ) у сім’ї священика. Початкову освіту здобув у духовному уч-щі та семінарії м. Оренбург (нині місто в РФ), вищу — в Казанському, Цюріхському, Новорос. (Одеса)
422 ДОБРОМИЛЬ
ун-тах. Від 1920 — доц. Одес. ін-ту нар. освіти. Від 1934 — проф. Одес. ун-ту, де очолював каф-ру нової історії (1934—41, 1944—53), декан істор. ф-ту (1940—41, 1944—50). Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 завідував каф-рою історії пед. ін-ту м. Самарканд (Узбекистан). Фахівець з нової історії, автор праць із питань історії Французької революції кінця 18 століття. Докторський ст. присуджений за монографію про екон. політику термідоріанської реакції. Йому належать оригінальні праці з історіографії періоду Франц. революції. Започаткував в Україні наук. школу істориків Франц. революції кінця 18 ст. П. у м. Одеса. Тв.: Экономическая политика Кольбера. «Исторический журнал», 1928, № 10; Экономическая политика термидорианской реакции. М.—Л., 1930; Конституція Французької республіки 1795 року. «Наукові записки Львівського університету. Серія історична», 1946, т. 1, вип. 2; Термидор: Очерки классовой борьбы во Франции в 1794—1795 годах. Одесса, 1949. Літ.: Видные ученые Одессы, вып. 4—5. Одесса, 1994; Очерки развития науки в Одессе. Одесса, 1995. З.В. Першина.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДОБРОЛЮБСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
