ДИТИНЕЦЬ — центр. частина давньорус. міста, що займала, як правило, панівну точку ландшафту та була обнесена валами з дерев’яними стінами, які мали одні або кілька воріт. Був найважливішою соціально-топографічною структурою давньорус. міста і перебував під постійною увагою князівської влади. Слугував осн. опорою при обороні мешканців населеного пункту від нападників. Завойовникам досить важко було взяти Д. силою. На Д. зосереджувалися князі, бояри, духовенство. Тут містилися палаци й кафедральні собори, ін. храми. Не можна вважати, що Д. був населений виключно соціальною верхівкою.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДИТИНЕЦЬ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
