ДЕРМАНСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР — правосл. монастир у с. Дермань Друга Здолбунівського р-ну Рівнен. обл. Один із провідних культ.-освіт. осередків України кін. 16 — поч. 17 ст. Відомий з 15 ст. Перебував у володіннях і під опікою князів Острозьких. Був тісно пов’язаний з острозьким літ.наук. гуртком та Острозькою академією. Між 1575 і 1580 управителем Д.С.-Т.м. призначено І.Федорова, ігуменами згодом були архімандрит Геннадій (1591— 1601), І.Борискович (1602—05), І.Балабан (1608—16), Р.Жиморський (1616—23), Й.Курцевич-Коріятович (1623—25), М.Смотрицький (1625—33). Піднесення культ. життя Д.С.-Т.м. припадає на 1599—1605. 1602 монастир було передано з-під патронату князів Острозьких «під общеє житіє» ченцям. Одночасно відкрито шк., де викладалися грец., лат. і цер-
ковнослов’ян. мови. В Д.С.-Т.м. працювали Й.Княгиницький та архідиякон, перекладач Кипріян, який переклав тут з грец. мови зб. антич. і візант. афоризмів «Пчола» (1599), «Синтагматіон про сім святих церковних тайн» Гавриїла Севера (1603) та «Бесіди та Євангеліє від Іоанна» Іоанна Златоуста (1605). Бл. 1603 до монастиря тимчасово переїхала друкарня з Острога, яку очолив Д.Наливайко (див. Дерманська друкарня). З поверненням друкарні до м. Острог (не раніше 1605) друкарство тут припинилося. 1627 монастир перейшов під контроль унійного ордену василіан. 1821 царський уряд відібрав монастир у василіан і передав правосл. ченцям з Острога. До 1920 при Д.С.-Т.м. існувала церк.-учительська шк.; пізніше була відкрита єпархіальна дівоча шк., перетворена згодом на укр. приватну г-зію (до поч. 1930-х рр.). Від 1990-х рр. — жін. монастир УПЦ (МП). Літ.: Мыцко И. Дерманский культурно-просветительский центр и его участие в идеологической борьбе на Украине (70-е годы XVI в.—30-е годы XVII в.). В кн.: Федоровские чтения. 1978. М., 1981; Острозька академія XVI—XVII ст. Енциклопедичне видання. Острог, 1997. А.Ю. Ясіновський.
ства, іудаїзму та язичництва, включаючи елементи містицизму. За віровченням Д.б., Бог Єгова-Христос є сином Верховного Творця і керує нашою Сонячною системою. Брати Єгови керують ін. сонячними системами. Один з цих братів, сатана, повстав проти Творця і захопив нашу Сонячну систему. Єгова вигнав сатану з неба на землю і веде з ним постійну боротьбу, яка має закінчитися Армагеддоном. Після поразки сатани настане тисячолітнє царство Єгови. Всі єговісти отримають безсмертя і сидітимуть праворуч від Бога (звідси й назва — Д.б.). Наприкінці 19 ст. ільїнці з’явилися в Україні (Донбас). Поширенню Д.б. в Україні сприяли жорстка дисципліна орг-ції та конспірація. Ільїнці не визнавали правосл. таїнств, не вшановували ікон, хрестів, святкували іудейські свята. Із Біблії лише текст Апокаліпсису в перекладі та трактуванні Ільїна («Книга з неба») вважали священним. Владу трактували як породження діянь сатани. Нині Д.б. не існує. Літ.: Федоренко Ф.И. Секты, их вера и дела. М., 1965; Історія релігії в Україні. К., 1999; Православ’я в Україні. К., 1999. О.Н. Саган.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДЕРМАНСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
