ДЕНИСЕНКО Василь Семенович (04.04(22.03).1896—04.08.1964) — етнограф, історик. Учень М.Грушевського. Н. в м-ку Великий Токмак (нині м. Токмак). 1927— 30 — аспірант кафедри історії України ВУАН у від. первісної к-ри. Після звільнення 1933 із ВУАН змушений виїхати з України. 1934—44 працював у м. Салехард (нині місто в Ямало-Ненецькому автономному окрузі Красноярського краю, РФ), був дир. ЯмалоНенецького окружного заполярного музею (1939—44). 1944— 47 — ст. н. с., учений секретар Ін-ту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР. Досліджував укр. обрядовість, зокрема весільну та похоронну. Захистив канд. дис. на тему: «Похоронні й поминальні трапезування в комплексі заходів колективу у випадку смерті члена громади» (1930). Склав численні програми для етногр. досліджень. П. у м. Київ. Літ.: Верба І. Родина Грушевських в українській історичній науці 1920-х рр. «УІЖ», 1996, № 5; Юркова О. Діяльність Науково-дослідної кафедри історії України М.С.Грушевського (1924—1930 рр.). К., 1999. О.В. Юркова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДЕНИСЕНКО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
