ДЕМ’ЯН (р.н. і р.с. невід.) — волин. тисяцький, полководець і дипломат, боярин, наближений до волин. та галицького кн. Данила Галицького. 1213 допомагав кн. Данилові вибивати з Галича (давнього) боярина Володислава Кормильчича, який незаконно там укняжився. Як дипломат узяв участь у підписанні 1222 миру між Данилом і краківським кн. Лєшеком Білим. Був посланий Данилом до Лєшека бл. 1224. 1228 Данило відправив Д. до кн. Мстислава Мстиславича Удатного з вимогою передати волин. м. Чорторийськ (нині с. Старий Чорторийськ Маневицького р-ну Волин. обл.). 1230 був послом до угор. короля Андрія II (див. Андраш II). Того ж року допоміг Данилові здобути Галич, перемігши главу боярської опозиції Судислава Володимировича. Незабаром по тому попередив Романовичів про змову бояр проти них на чолі з боярином Пилипом і кн. белзьким Олександром Всеволодичем. У битві з уграми в берез. 1233 командував одним із волин. полків і відіграв значну роль у перемозі Данила. М.Ф. Котляр.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДЕМ’ЯН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
