ДЕЙНЕКІВ РУХ 1658—1665 — збройні виступи збіднілих представників різних верств нас. проти шляхти, козацької старшини та заможних міщан, зумовлені тогочасним погіршенням соціальноекон. реалій життя. Назву учасникам руху —«дейнеки» (від турец. дейнека — кий, дрючок) — дала козац. старшина за тією ознакою, що бунтівники були озброєні переважно киями та рогатинами. Багатолітні війни з Польщею, Кримським ханством та Рос. д-вою призвели до занепаду екон. життя в Україні, до масового розорення козаків, міщан і селян. За цих умов козац. старшина намагалася закріпити своє привілейоване становище за рахунок обмеження прав ін., слабших, верств сусп-ва. Помітну роль в загостренні соціальної напруги та виникненні Д.р. відіграли також викристалізовані у масовій свідомості в роки війн зневага до традиційних норм сусп. організації та культ сили. Крім того, Д.р. підтримувала опозиційно налаштована ч. козац. старшини, яка успішно використовувала його для повалення діючого гетьман. уряду і досягнення власних політ. цілей (зокрема, дейнецький полк М.Зеленського був однією з ударних сил Пушкаря і Барабаша повстання 1657—1658).
Осн. вимоги учасників Д.р. стосувалися вільного переходу до козац. стану (див. Козацтво), справедливого перерозподілу воєн. трофеїв і звільнених земель та промислів, недопущення реставрації поземельної залежності посполитих, закріплення за всіма членами сусп-ва привілеїв винокуріння й рибальства, права вільного відходу на Запорожжя тощо. Найбільшого розмаху Д.р. набув 1658—59 на пд. Лівобережної України в Полтавському полку, Миргородському полку і Гадяцькому полку, а також 1664—65 на Правобережній Україні. Найбільш відомими лідерами руху були С. та І. Довгалі, М.Стринжа, І.Я.Іскра, М.Зеленський. Діяльність учасників Д.р. отримала різко негативну оцінку в козац. літописах 2-ї пол. 17—18 ст. Так, С.Величко стверджував, що дейнецький полк М.Зеленського «...мало в себі имел товариства з добрим християнським сумлениєм ... но ... из середцами до убійства и розграбленія імений людських готовими». Дж.: Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, т. 4, 5, 7. СПб., 1863—72; Величко С. Літопис, т. 2. К., 1991; Матеріали до історії козаччини XVII віку. Львів, 1994. Літ.: Грушевський М.С. Історія України-Руси, т. 10. К., 1936; Степанков В.С. Гетьманство Івана Виговського: соціально-політична боротьба і проблема державного будівництва (серпень 1657 — вересень 1659 р.). «Середньовічна Україна», 1994, вип. 1.; Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея XVII—XVIII століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. К., 1997; Горобець В. Пушкар Мартин. В кн.: Полководці Війська Запорозького. Історичні портрети, кн. 1. К., 1998; Яковлева Т. Гетьманщина в другій половині 50-х років XVII століття. Причини і початок Руїни. К., 1998. В.М. Горобець.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДЕЙНЕКІВ РУХ 1658—1665» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
