ДЕГТЕРЬОВИ — рід купців, підприємців, меценатів. Походив із м. Калуга (нині місто в РФ). Перший з відомих його представників — Тимофій Григорович — завідував двором боярина Лук’яна Стрешнєва, дочка якого була дружиною рос. царя Михайла Федоровича, матір’ю царя Олексія Михайловича. 1635 Тимофій Григорович купив у м. Калуга лавку, і від цього року почина-
308 ДЕЖЕ
М.П. Дегтерьов.
О.І. Дей.
ється відлік торгової справи роду. На поч. 1830-х рр. сини калузького купця 2-ї гільдії (див. Гільдії) Микити Опанасовича — Михайло, Іван і Петро — оселилися в Києві. Справу продовжили їхні сини — Парфеній і Тимофій Михайловичі, Петро, Микита, Володимир і Григорій Івановичі та Родіон Петрович. Торгова фірма Д. була однією з найвідоміших в Україні, володіла магазинами у Києві, Мінську (нині столиця Білорусі), Вільно (нині м. Вільнюс), Тулі (нині місто в РФ), Бердичеві; першим у Києві з-дом мідних, залізних і чавунних виробів (з 1853 з-д належав Р.Дегтерьову). Два представники роду — Парфеній Михайлович та його син Михайло Парфенійович — відігравали значну роль у громад. й культ. житті міста. Парфеній Михайлович (1797—1837) — перший голова Київ. міськ. думи (1835—37), заснованої після скасування магдебурзького права для Києва 1834. Займався доброчинною діяльністю — був чл. Т-ва допомоги бідним. Михайло Парфенійович (1831—98), продовживши справу батька, розширив торгову фірму, комерційні зв’язки якої простежувалися від Сибіру до зх. кордонів Російської імперії. Мав капітал у сумі 10 млн рублів. Від 1871 до кінця життя — гласний Київ. міськ. думи, від 1875 — чл. облікового к-ту Київ. контори Держ. банку, від 1881 — чл., від 1891 — товариш голови Київ. біржового к-ту (див. Біржові комітети). Був головою Ради старшин Купецького зібрання. Відомий доброчинною діяльністю. Від 1870 — опікун Сирітського дому й староста Олександро-Невської церкви при Сулимівських доброчинних закладах. 1883 заснував і утримував у Києві богадільню, 1892 — Удовиний будинок; 1895 його коштом збудовано Свято-Михайлівську церкву на тер. Олександрівської лікарні (нині Київ. міська центр. клінічна лікарня); пожертвував значні кошти на буд-во лікарні для чорноробів (нині — лікарня по вул. В.Чорновола, 28/1) та на стипендії студентам Київ. політех. ін-ту і учням комерційного уч-ща. За його заповітом Київ отримав нерухомість на 2,5 млн руб., а також бл. 2 млн руб. грішми й цінними паперами. На ці
кошти збудований і утримувався великий комплекс доброчинних закладів на Лук’янівці (вул. Дегтярівська, 19; нині тут знаходиться Київ. ін-т сухопутних військ Мін-ва оборони України). Літ.: Благотворительные учреждения М.П.Дегтерева и приют Е.И.Дегтеревой за десятилетие 1902—1912 г. К., 1913; Ковалинский В.В. Меценаты Киева. К., 1998. В.В. Ковалинський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДЕГТЕРЬОВИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
