ДАНИНА — 1) контрибуції, побори — регулярне відчуження переможеними, які після визнання своєї поразки не втрачають традиційних для них екон. та соціально-потестарної структур, частини (розмір якої узаконювався переможцями) виробленого власними силами продукту на користь переможців. У Давній Русі (див. Київська Русь) збиралася в певних розмірах (урок) на спеціально встановлених місцях (погости); сплачували її хутром, воском («скорою»), медом, пізніше — сріблом. Спочатку на Русі Д., відома під назвою полюддя, збиралася русами (див. Русь) та полянами з древлян, сіверян та ін. слов’ян. племен, які були їм підвладні; пізніше — слов’янами з неслов’ян. (фінно-угор., литов.) племен. Від 2-ї пол. 13 ст. після монголо-татарської навали і з встановленням золотоординського панування Д. з рус. князівств збиралася Золотою Ордою. Є відомості з легенд про незвичну Д. — «мечами» (хозарська Д. з полян), «вінниками» (з литов. племен); 2) форма податків з нас. в епоху раннього феодалізму, зокрема на Русі — збір у княжу казну з окольних (навколишніх) волостей. Літ.: Першиц А.И. Данничество. В кн.: Доклады советской делегации на IX международном конгрессе антропологических и этнографических наук. М., 1973; Фроянов И.Я. Древняя Русь. СПб., 1995. Т.Л. Вілкул.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДАНИНА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
