ГУЛИК Мокій Семенович (1728— 1807) — військ. діяч. Н. в сім’ї укр. козацької старшини. 1755 став козаком Війська Запорозького, брав участь у російсько-турецькій війні 1768—1774, був поранений. Одним із перших вступив у волонтерні команди, що формувалися з колиш. запорожців, і 15 верес. 1787 отримав чин полкового осавула. Під час російсько-турецької війни 1787— 1791 брав участь у мор. битвах під Очаковом, у штурмі фортеці на о-ві Березань, де знову був поранений. Певний час виконував обов’язки коменданта Березанської фортеці. Під час Ізмаїла штурму 1790 очолював авангард із 600 козаків, знову був поранений. За наказом кн. Г.Потьомкіна від 10 лют. 1791 нагороджений чином прем’єр-майора. У берез. 1792 Г. був направлений з особливою командою козаків від Чорноморського козацького війська, що було розташов. на землях між річками Пд. Буг і Дністер, для огляду земель на Кубані
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Гулик Мокій Семенович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
