ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ (Артемовський, Гулаченко-Артемовський) Олексій (Олекса, Алексій) Львович (22(10).02.1837 — не пізніше зими 1904/05) — лікар, народознавець. Один із прототипів Павла Радюка — героя повісті І.Нечуя-Левицького «Хмари». Н. в с. Ступичка Звенигородського пов. Київ. губ. (нині с. Ступичне Катеринопільського р-ну Черкас. обл.). Син священика. Навч. в Київ. духовній семінарії. 1859 вступив до Київської духовної академії, 1861 перейшов на мед. ф-т Київ. ун-ту (закінчив 1866). Викладав у першій київ. (подільській) недільній шк. (див. Недільні школи). Збирав фольклор, поширював нелегальні тв. Т.Шевченка, газ. «Колокол». Переклав з польс. мови на укр. вступ до кн. Антона Коціпінського «Пісьні, думкі і шумкі руського народа на Подолі, Украіні і в Малороссійі» (1862). Здійснив 1868 власний вип. «Народних українських пісень з голосом», де, зокрема, в російськомовному розділі «Предисловие» навів відомості про попередні публікації збірників, які містили «південноруські» («южнорусские») пісні (2-ге вид. цієї праці з доповненнями, в т. ч. автобіографічними, вийшло 1883). На вагу цих матеріалів для нац. відродження вказував М.Драгоманов. Автор фахових досліджень різних хвороб. Тв.: Народні українські пісні з голосом (50 пісень і 5 додатків). К., 1883; К этиологии дифтерита: Медико-этнографический очерк. К., 1883. Літ.: Нечуй-Левицький І.С. [Лист:] До Михайла Грушевського: 22(9) лют. 1905 р. В кн.: Нечуй-Левицький І.С. Зібрання творів, т. 10. К., 1968; Марахов Г.І. Т.Г. Шевченко в колі сучасників. К., 1976; Листи до Тараса Шевченка. К., 1993. П.Г. Усенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
