ГУГЕЛЬ Яків Семенович (1895— 15.10.1937) — промисловець. Закінчив Одес. середнє тех. уч-ще, навч. в Донец. ін-ті господарників (заочно). 1917 був обраний депутатом Пересипської райради робітн. депутатів. Від 1920 — чл. РКП(б)—ВКП(б). Працював на керівних посадах у металургійній пром-сті (Таганрозький, Станіславський, Костянтинівський, Маріупольський з-ди). 1931— 32 — нач. буд-ва Магнітогорського металургійного комбінату. Під його кер-вом були споруджені та введені в дію перші агрегати з-ду. Від лют. 1933 — нач. будва і дир. маріупольського з-ду «Азовсталь». 1935 за заслуги у розвитку металургії Г. відзначений орденом Леніна; на 6-му i 7-му Всесоюзних з’їздах рад обирався чл. Всерос. ЦВК. 15 лип. 1937 заарештований у справі «троцькістської терористичної організації» (див. «Троцькістсько-терористичної організації в Україні» справа 1937). Приводом для арешту був конфлікт із
244 ГУДЗЕНКО
місц. компарт. кер-вом, критичне ставлення до командних методів. 14 жовт. 1937 на закритому засіданні виїзної воєн. колегії Верховного Суду СРСР (у м. Києві) Г. винесено смертний вирок, який виконано наступного дня. Реабілітований 1956. Літ.: 30 пламенных лет. Очерки истории Ждановского завода «Азовсталь». Донецк, 1965; Лихолобова З.Г. Сталінський тоталітарний режим та політичні репресії кінця 30-х років в Україні. Донецьк, 1996; Правда через годы…, вып. 2. Донецк, 1998. З.Г. Лихолобова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Гугель Яків Семенович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
