ГУБЕРНСЬКІ ВЧЕНІ АРХІВНІ КОМІСІЇ — комісії, ств. на підставі «Положення про губернські історичні архіви та вчені архівні комісії» від 13 квіт. 1884 для виявлення, концентрації та впорядкування документальних матеріалів, важливих в істор. відношенні, та організації місц. (губернських) архівів. Окрім цього, Г.в.а.к. мали право досліджувати пам’ятки старовини, створювати музеї, б-ки. На тер. України діяли: Таврійська губернська вчена архівна комісія (1887—1923), Чернігівська губернська вчена архівна комісія (1896—1917), Херсон. губернська вчена архівна комісія (1898— 1910), Катеринославська губернська вчена архівна комісія (1903— 18), Полтавська губернська вчена архівна комісія (1903—18), Київська губернська вчена архівна комісія (1914 увійшла до складу Київської археографічної комісії), Харків. губернська вчена архівна комісія (1915—18, у зв’язку з Першою світовою війною та революц. перетвореннями розгорнути роботу не змогла). В наук. відношенні підпорядковувалися Петерб. археол. ін-тові, в адм.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГУБЕРНСЬКІ ВЧЕНІ АРХІВНІ КОМІСІЇ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
