ГУБЕРНСЬКА РЕФОРМА 1775 — реформа місцевого самоуправління в Російській імперії. Проведена під час правління імп. Катерини II. Комісія на чолі з імператрицею розробила законодавчий акт — «Учреждения для управления губерний Всероссийской империи», 28 розділів якого були затверджені 7 листоп. 1775, а 3 останні — 4 січ. 1780. В ході реформи майже вдвічі збільшено кількість губерній (з 23 за станом на 1775 до 41 у 1780 та 50 до кін. 18 ст.), ліквідовано провінції. При запровадженні нового адм. поділу ігнорувалися екон. зв’язки та нац. особливості нас. тих чи ін. місцевостей Рос. імперії. Основою нового поділу стала визначена кількість нас. (ревізьких душ) для одиниці адм.-тер. поділу — 300—400 тис. для губ. та 20— 30 тис. для повіту. 2—3 губ. складали намісництво на чолі з намісником, який наділявся надзвичайними повноваженнями та був підзвітний імператриці. Адм.-поліцейські функції в губ. були покладені на губернаторів, губернське правління та «приказы общественного призрения» (колегіальні органи); фінансовогосподарчі — на казенну палату; суд. — на палати кримінального й цивільного суду, совісний суд, а також на різні види місц. станових (див. Стани) судів. Була ств. також система прокурорського нагляду. В Україні Г.р. була проведена після ліквідації 1781 традиційного адм. поділу на полки. Вільні козаки були перетворені на державних селян, а представники козацької старшини злилися з рос. дворянством. Літ.: Ерошкин Н.П. История государственных учреждений дореволюционной России. М., 1983; Российское законодательство Х—ХХ веков, т. 5. М., 1987. Г.Г. Єфіменко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГУБЕРНСЬКА РЕФОРМА 1775» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
