ГРОМИКИ (Громеки) — козац.старшинський, згодом дворянський рід, який походив від білоцерківського полк. (1649—51) М.Громики. Його нащадки посідали уряд смілянського сотника Лубенського полку: син Василь Михайлович (р. н. невід.—бл. 1706) — 1687—88 та 1695, Григорій Іванович — 1752—60, Іван Григорович (р. н. невід. — перед 1783) — 1774—82. З цього роду походить Степан Степанович (1823— 77) — журналіст, співробітник «Отечественных записок» та «Санкт-Петербургских ведомостей», автор блискучих статей з питань громад. та політ. життя Російської імперії, що мали помірковано ліберальний характер. Був дійсним статським радником (1867), головою Комісії з сел. справ Царства Польського (1863— 67) та седлецьким губернатором (1867—77), активно сприяв переходу унійців до православ’я. Старший син Степана Степановича — Іполит Степанович (1851— 89) — математик, д-р наук (1881), проф. Казанського ун-ту (1882), автор ґрунтовних праць у галузі гідромеханіки; молодший — Михайло Степанович (1852—83) — літ. критик, літературознавець, автор двох праць, присвячених творчості Л.Толстого — «Критичный этюд по поводу романа “Анна Каренина”» і «Последние произведения Толстого». Рід внесено до 2-ї ч. Родовідних книг Полтав. та С.-Петерб. губерній.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГРОМИКИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
