ГРІШ ПРАЗЬКИЙ (лат. grossi pragenses) — чеська срібна монета, яку карбували впродовж 1300—1547 (за ін. даними, до 1544). Випуск Г.п. започаткував король Вацлав II (1278—1305) на монетному дворі у м. Кутна-Гора, поблизу крупних срібних копалень. Спершу Г.п. дорівнював 12, згодом — 16, а від 1398 — 18 денаріям. Початково вага Г.п. складала 3,95 г срібла 937,5-ї проби. Поступово якість монети погіршувалася. Всього було викарбувано бл. 1 млрд Г.п. Ці монети дуже швидко поширилися в країнах Центральної та Сх. Європи. Впродовж 14—15 ст. Г.п. були осн. засобом обігу на грошовому ринку укр. земель. В актових документах вони фігурують як «grosi Pragenses» (гроші празькі), «grossi Bohemicales» (гроші богемські), «płaskie grosze» (пласкі гроші), «magni grossi» (великі гроші), «широкі гроші» та ін. Г.п. наявні у більшості монетних скарбів, що датуються 14—15 ст. Літ.: Kiersonowski R. Wstęp do numizmatyki polskiej wiekуw średnich. Warszawa, 1964; Зварич В.В., Шуст Р.М. Нумізматика: Довідник. Тернопіль— Львів, 1998. Р.М. Шуст.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГРІШ ПРАЗЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
