ГРІНЧЕНКО Борис Дмитрович (літ. псевдоніми — Василь Чайченко, П.Вартовий, Б.Вільховський та ін.; 09.12(27.11).1863— 06.05(23.04).1910) — письменник, педагог, мовознавець, етнограф, громад. діяч. Чоловік М.Грінченко, батько А.Грінченко. Н. на х. Вільховий Яр, поблизу с. Руські Тишки (нині село Харків. р-ну Харків. обл.) в сім’ї відставного офіцера. Вчився у Харків. реальному уч-щі, звідки 1879 за розповсюдження нелегальної літ. був виключений. 1881—94 вчителював у школах Харківщини, Сумщини, Катеринославщини. 1892 — один із фундаторів «Братерства тарасівців». 1894—1900 працював у Черніг. земстві, був активним чл. місц. громади (див. Громади), організував видання укр. мовою популярних дешевих книжок для народу. Від 1902 мешкав у Києві, працював у газ. «Громадська думка», ред. ж. «Нова громада», став одним із засн. Української радикальної партії. 1906—07 — засн. і голова київ. т-ва «Просвіта». За сусп.-політ. поглядами належав до ліберального народництва. Не схвалював приєднання 1654 України до Рос. д-ви, брав активну участь у розбудові укр. літ. мови, виступав проти надмірного вживання зх.-укр. діалектизмів в укр. мові. 1909 виїхав до Італії на лікування, де й помер наступного року у м. Оспендалетто. Похований у Києві 9 трав. 1910 на Байковому цвинтарі. Похорон Г. перетворився на масовий антиурядовий виступ укр. громадськості. Г. залишив значну літ.-наук. спадщину: кілька збірок поезій, перекладів укр. мовою кращих творів світ. літ., пед. праць, зокрема «Українську граматику» та першу книгу для читання укр. мовою для дітей «Рідне слово». Відомий також як укр. етнограф («Этнографические материалы,
собранные в Черниговской и соседней с ней губерниях». Чернигов, 1895—99, т. 1—3), фольклорист (бібліографічний покажчик «Литература украинского фольклора. 1777—1900», Чернигов, 1901). За дорученням Київ. громади та редакції ж. «Киевская старина» був упорядником і редактором «Словаря української мови» (т. 1—4. Київ, 1907—09) — праці, в якій брали участь М.Лисенко, Д.Яворницький, І.Нечуй-Левицький, П.Куліш та ін. Г. за цю роботу отримав 2-гу премію ім. М.Костомарова Петерб. АН. «Словарь…» Г. і досі є одним із найкращих видань у світ. лексикографії. Тв.: Твори, т. 1—10. Х., 1926—30; Словарь української мови, т. 1—4. К., 1958—59; Твори, т. 1—2. К., 1963; Вибрані твори, т. 1—2. К., 1990. Літ.: Погрібний А.Г. До питання про суспільно-політичні погляди Б.Грінченка. «УІЖ», 1970, № 6; Юрченко О. «Праця не згине між людьми даремно…». До 125-річчя від дня народження Бориса Грінченка. «Прапор», 1988, № 12. П.І. Скрипник.
Тв.: Пам’ятка VIII ст. коло с. Вознесенки на Запоріжжі. «Археологія», 1950, т. 3. Літ.: Супруненко А.Б. Археологические исследования Полтавского краеведческого музея (к 100-летию со дня основания). В кн.: Археологические исследования на Полтавщине. Полтава, 1990; Нестуля О.О. Сплюндрована доля (В.А. Грінченко). В кн.: Репресоване краєзнавство. (20—30-і роки). К., 1991. Р.В. Маньковська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Грінченко Борис Дмитрович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
