ГОРОЖАНИН Валерій Михайлович (1889—29.08.1938) — один із кер. рад. органів держ. безпеки. Н. в м. Акерман Бессарабської губ. (нині м. Білгород-Дністровський) у родині страхувального агента. Закінчив г-зію, навч. на юрид. ф-ті Новорос. ун-ту (Одеса), 1912 за революц. діяльність виключений з ун-ту, заарештований, 1913—14 — на засланні у Вологодській губ. Під час Першої світової війни. пішов добровольцем у рос. армію, звідки 1916, однак, дезертирував. 1916—18 — секретар робітн. кооперації, студент 4-го курсу юрид. ф-ту Новорос. ун-ту, учасник революційних подій. Від трав. 1919 — слідчий з особливо важливих справ Одес. губернської ЧК, згодом потрапив у полон до білогвардійців, засуджений до розстрілу, але звільнений Червоною армією (див. Радянська армія). 1920 — уповноважений по боротьбі з контрреволюцією, зав. секретно-оперативним від. та чл. колегії Миколаїв. губернської ЧК. Від лют. 1921 — нач. секретного від. Центр. управління ЧК України — ВУЧК — ДПУ УСРР; від січ. 1923 — нач. секретно-оперативної частини та пом. (черв. 1923)
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Горожанин Валерій Михайлович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
