ГОЛУБИНСЬКИЙ Євген Євстигнеєвич (12.03(28.02).1834— 20(07).01.1912) — історик правосл. церкви. Д-р н. (1880), проф. (1881). Чл.-кор. (1882), акад. (1903) Петерб. АН. Закінчив Моск. духовну акад. (1858). Від 1861 викладав у ній історію РПЦ. Найважливіша праця «История русской церкви» не закінчена. У ній висвітлюється історія рус. церкви з 10 ст. до серед. 16 ст., у т. ч. періоду Київської Русі, зібрано великий фактичний матеріал, на основі якого автор розподілив історію церкви в Росії на періоди «грамотності» — до правління Петра I і «просвітництва» — після приходу Петра I до влади. Вчений спростував низку легенд правосл. церкви, тому потрапив у немилість Синоду. Критично ставився до джерел, даючи їм наук. оцінку.
Є.Є. Голубинський.
150 ГОЛУБИЦЬКИЙ
Тв.: Краткий очерк истории православных церквей болгарской, сербской и румынской. М., 1871; История русской церкви, т. 1—2. М., 1900—17. Літ.: Приселков М.Д. Памяти Ев.Ев.Голубинского. «Известия Отделения русского языка и словесности имп. Академии наук», 1912, т. 17, кн. 2. Н.О. Герасименко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Голубинський Євген Євстигнеєвич» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
